Координати: 45°23′30″ пн. ш. 27°03′40″ сх. д. / 45.391666666667° пн. ш. 27.061111111111° сх. д. / 45.391666666667; 27.061111111111

Римницька битва (1789)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Римницька битва
Російсько-турецька війна (1787—1792),
Австро-турецька війна (1787—1791)
Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель
Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель
Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель
45°23′30″ пн. ш. 27°03′40″ сх. д. / 45.391666666667° пн. ш. 27.061111111111° сх. д. / 45.391666666667; 27.061111111111
Дата: 11 (22) вересня 1789 року
Місце: Поблизу ріки Римник (зараз Румунія)
Результат: Перемога російсько-австрійської армії
Сторони
Російська імперія,
Австрійська імперія Австрійська імперія
Османська імперія Османська імперія
Командувачі
О. В. Суворов,
Фрідріх Саксен-Кобург
Юсуф-паша
Військові формування
18 тисяч австрійців,
7 тисяч росіян,
103 гармати
100 тисяч
Втрати
500—700 вбитих 15-20 тисяч вбитих,
80 гармат,
100 знамен


Римни́цька би́тва відбулася 11 (22) вересня 1789 над річкою Римник. В ній російська армія під керівництвом Олександра Суворова розбила вчетверо більшу турецьку армію.

Турецький головнокомандувач великий візир Юсуф-паша, скувавши демонстративними діями головні сили російської армії в районі Ізмаїла, направив свої основні сили (близько 100 тис. вояків, головним чином кіннота) проти союзного Росії 18-тис. австрійського корпусу принца Кобурзького, що розташовувався в районі Фокшан. Отримавши звістку про рух турків, Олександр Суворов, загін якого розташовувався в районі Бирлада, в ніч на 8 (19) вересня виступив з 7 тис. воїнами на допомогу союзникам. Пройшовши за 2,5 діб близько 100 км, російські війська прибули у Фокшани раніше турків; встановивши, що турки не чекають нападу і розташувалися в чотирьох таборах між річками Римна і Римник, Суворов, який взяв командування над російський-австрійськими військами, вирішив перейти у наступ. Зробивши 14-км нічний марш, російсько-австрійські війська раптово атакували перший турецький табір. Відбиваючи вогнем каре контратаки численної турецької кінноти, російсько-австрійські війська рішучими ударами послідовно опанували трьома турецькими таборами, після чого супротивник розпочав панічно тікати. Втрати союзників склали близько 700 людей, турки втратили, за різними даними, від 6 до 20 тис. убитими і пораненими, всю артилерію і обоз. Суворов за перемогу при Римнику отримав титул графа Римницького.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Широкорад А. Б. Русско-Турецкие войны /под общ. ред Тараса А. Е. — М.: ХАРВЕСТ ТОО. — 752 с. (рос.)
  • Шефов Н. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002. (рос.)