Фокшани

Фокшани рум. Focşani
герб прапор
Міський театр Міський театр
Основні дані
45°42′0″ пн. ш. 27°10′47″ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Вранча
Адмінцентр	Focșanid
Столиця для	Вранча і Putnad
Засновано	1482
Площа	48,15 км²
Населення	66 648
Висота НРМ	46 ± 1 м
Міста-побратими	Баня-Лука, Патри, Потенца, Тіволі, Гертогенбос, Берд, Рамат-Ган, Кишинів, Бєльці, Майданпекd, Алітус, Андернах
Часовий пояс	UTC+2, UTC+3 (Вранча)
Номери автомобілів	VN
GeoNames	8334936
OSM	↑2260187 ·R (Вранча)
Поштові індекси	620003–620177
Міська влада
Адреса	Bd. Dimitrie Cantemir, nr. 1 bis
mayor of Focșanid	Cristi Valentin Misăilă
Вебсайт	focsani.info
Мапа
Фокшани у Вікісховищі

Фокшани (Фокшань; рум. Focșani) — місто на сході Румунії, в Румунській Молдові. Адміністративний центр повіту Вранча. 66,6 тис. мешканців (2021).

Історія

Пам'ятник Суворову у Фокшанах

У районі Фокшан під час російсько-турецької війни 1787-92 російсько-австрійські війська (17 тис. чол.) під командуванням генерала О. В. Суворова 21 липня (1 серпня) 1789 завдали поразки турецьким військам Осман-Паші (30 тис. чол.). Дивізія Суворова прикривала в районі Бирлада праве крило російської армії, яка зосередилася на схід від р. Дністер, і підтримувала зв'язок з австрійським корпусом принца Кобургського, розташованим біля Аджуда на р. Сірет.

Принц Кобургський, виявивши підготовку супротивника до активних дій проти австрійських військ, звернувся по допомогу до Суворова, який 16 липня виступив із Бирлада із 5-тис. загоном і 17 липня з'єднався з австрійцями. 19 липня російсько-австрійські війська перейшли у наступ, 20 липня відкинули турецький авангард і 21 липня підійшли до турецького укріпленому табору у Фокшанах. Відбивши атаки турецької кінноти, російсько-австрійські війська стрімким ударом увірвалися в табір і змусили супротивника втікати. Турки втратили тільки вбитими 1500 чол., втрати росіян — 400 чол.

Господарство

• Машинобудування,
• деревообробка,
• харчова промисловість.

Центр виноградарського та виноробницького району.

Населення

За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 66 648 осіб. Національний склад населення міста:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
румуни	54 590	81,9 %
роми	619	0,9 %
італійці	27	<0,1 %
угорці	21	<0,1 %
турки	11	<0,1 %
євреї	7	<0,1 %
росіяни-липовани	4	<0,1 %
українці	3	<0,1 %
німці	3	<0,1 %
вірмени	3	<0,1 %
інші народи	18	<0,1 %

Також у місті проживають татари, болгари, греки, поляки та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
румунська	54 895	82,4 %
ромська	237	0,4 %
італійська	27	<0,1 %
угорська	12	<0,1 %
турецька	11	<0,1 %
українська	4	<0,1 %
інша мова	23	<0,1 %

Також рідною мовою називали німецьку, російську, татарську, польську та албанську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням:

Релігія	Кількість осіб	Відсоток
православні	53 251	79,9 %
римо-католики	382	0,6 %
п'ятдесятники	196	0,3 %
атеїсти	130	0,2 %
не релігійні	126	0,2 %
євангелісти	123	0,2 %
адвентисти	65	<0,1 %
свідки Єгови	59	<0,1 %
агностики	55	<0,1 %
мусульмани	45	<0,1 %
старообрядці	36	<0,1 %
інша релігія	24	<0,1 %
православні (сербська церква)	19	<0,1 %
греко-католики	15	<0,1 %
євангельські християни	14	<0,1 %
іудеї	7	<0,1 %
баптисти	5	<0,1 %
лютерани	5	<0,1 %
вірмено-григоріанці	4	<0,1 %
євангелісти аугсбурзького сповідання	3	<0,1 %

Також у місті проживають реформати та унітарії, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Відомі люди

• Каміль Балтазар — румунський поет.
• Думитру Оленеску-Асканіо (1849—1908) — румунський письменник, драматург, поет і перекладач.
• Анхел Саліні — інженер, побудував міст Кароля Першого через Дунай.
• Георге Татареску — художник, піонер неокласицизму.
• Іон Мінку — архітектор, на його честь названо університет будівництва та архітектури у Бухаресті.