Роберто Кабаньяс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Кабаньяс
Особисті дані
Народження 11 квітня 1961(1961-04-11)
  Пілар, Парагвай
Смерть 9 січня 2017(2017-01-09) (55 років)
  Асунсьйон, Парагвай
Зріст 182 см[1]
Вага 80 кг[1]
Громадянство  Парагвай
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978–1980 Парагвай «Серро Портеньйо»  ? (?)
1980–1984 США «Нью-Йорк Космос» 99 (63)
1985–1987 Колумбія «Америка де Калі» 54 (31)
1987–1990 Франція «Брест» 53 (30)
1990–1991 Франція «Ліон» 27 (9)
1991–1993 Аргентина «Бока Хуніорс» 56 (16)
1994 Еквадор «Барселона» (Гуаякіль)  ? (?)
1995 Аргентина «Бока Хуніорс» 4 (0)
1996 Парагвай «Лібертад»  ? (?)
1996 Колумбія «Індепендьєнте» 7 (2)
2000 Колумбія «Реал Картахена» 9 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1979 Парагвай Парагвай U-20  ? (?)
1979–1993 Парагвай Парагвай 28 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007 Колумбія «Америка де Калі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Кабаньяс (ісп. Roberto Cabañas, 11 квітня 1961, Пілар — 9 січня 2017, Асунсьйон) — парагвайський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Нью-Йорк Космос», з яким став дворазовим переможцем Північноамериканської футбольної ліги, «Америку де Калі», з якою двічі був чемпіоном Колумбії та «Боку Хуніорс», ставши з нею чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Парагваю. У складі збірної — володар Кубка Америки та учасник чемпіонату світу 1986 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1978 року виступами за команду «Серро Портеньйо», в якій провів два сезони. У 1980 році перейшов до американського клубу «Нью-Йорк Космос», з яким у 1980 і 1982 роках вигравав Північноамериканську футбольну лігу, тодішній найвищий дивізіон США, а у 1983 році він був визнаний найкращим футболістом ліги та найкращим бомбардиром з 25 голами.

Після завершення сезону 1984 року NASL припинила своє існування і Кабаньяс перейшов до колумбійського клубу «Америка де Калі», з яким в 1985 і 1986 роках виграв чемпіонат Колумбії і вийшов у фінал Кубка Лібертадорес 1985 року, де його клуб програв після трьох матчів в серії пенальті команді «Аргентінос Хуніорс» (0:1, 1:0, 1:1, 4:5 пен.). В наступних двох розіграшах турніру Кабаньяс з «Америкою» знову ставав фіналістом найпрестижнішого клубного турніру континенту, але так його виграти жодного разу і не зумів[2].

На початку 1988 року президент французького «Бреста» Франсуа Івінек прибув до Колумбії, щоб домовитися про перехід Кабаньяс до свого клубу. Гравець відразу погодився, але клуб не схотів відпускати свого лідера і відправив Івінека і Кабаньяса під нагляд поліції, щоб запобігти переходу. Вони залишались заблокованими тижнями, незважаючи на протести французького уряду, що викликало зростаючу цікавість у ЗМІ. Нарешті бранцям вдалося втекти в Болівію, з якої вони змогли дістатися до Франції[3], втім сезон 1987/88 вже був програний і команда опустилась до другого дивізіону. Там, забивши 22 голи у 33 матчах чемпіонату, він став найкращим бомбардиром групи А другого дивізіону і допоміг команді посісти 2 місце, а потім забив 3 важливі голи під час плей-оф, в тому числі єдиний і переможний у другій фінальній грі проти «Страсбура» (1:0), що дозволило команді повернутись до вищого дивізіону. У еліті в сезоні 1989/90 він забив 9 голів у 20 іграх і допоміг утримати клуб у першому дивізіоні.

Влітку 1990 року Кабаньяс уклав контракт з іншим місцевим клубом «Ліон», який заплатив за гравця рекордну суму в 15 млн франків[4]. Втім парагваєць не виправдав сподівань нового власника Жана-Мішеля Ола, який не шкодував грошей на розвиток клубу та був незадоволений 5-м місцем у турнірній таблиці, тому на початку сезону 1991/92 Роберто був проданий у аргентинський «Бока Хуніорс». У 1992 році разом з клубом Кабаньяс виграв Кубок володарів Суперкубка Лібертадорес і апертуру чемпіонату Аргентини. У 1994 році він ненадовго перейшов до еквадорської «Барселони» (Гуаякіль), а потім повернувся в «Бока Хуніорс», де грав до 1995 року. Востаннє він одягав форму «Боки» 10 жовтня 1995 року у матчі Суперкубка Лібертадорес проти бразильського клубу «Сан-Паулу» (2:3). Загалом за «Боку Хуніорс» Кабаньяс провів 67 матчів (5010 хвилин) і забив 18 голів (з них 60 матчів і 15 голів в аргентинській лізі).

1996 року Кабаньяс захищав кольори парагвайського «Лібертада» та колумбійського «Індепендьєнте Медельїн», після чого завершив ігрову кар'єру, але 2000 року несподівано у віці 39 років повернувся на поле і недовго виступав за колумбійський клуб «Реал Картахена» у вищому дивізіоні[5].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

У складі молодіжної збірної Парагваю взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу 1979 року в Японії, де Парагвай дійшов до чвертьфіналу, а Кабаньяс зіграв у всіх чотирьох іграх — проти Південної Кореї (3:0), Португалії (0:1), Канади (3:0) та СРСР (2:2, 5:6), зробивши дубль в грі з корейцями.

У складі національної збірної Парагваю Кабаньяс поїхав на Кубок Америки 1979 року у різних країнах, здобувши того року титул континентального чемпіона. Кабаньяс на тому турнірі був запасним гравцем і зіграв лише останні 10 хвилин другої фінальної гри проти Чилі (0:1), замінивши Уго Талаверу, таким чином дебютувавши у футболці збірної[6].

Згодом Кабаньяс взяв участь і у наступному розіграші Кубка Америки 1983 року, провівши теж лише один матч, а Парагвай не зміг захистити чемпіонат Південної Америки, оскільки вилетів у півфіналі, коли після двох нічиїх з Бразилією поступився супернику в жеребкуванні. Кабаньяс зіграв у другому матчі, в якому на 79-й хвилині отримав червону картку від аргентинського арбітра Артуро Ітурральде[7].

З 1985 року Кабаньяс став основним гравцем збірної і брав участь у кваліфікації до фіналу чемпіонату світу 1986 року, де провів чотири матчі — два проти Колумбії (3:0, 1:2) та два проти Чилі (3:0, 2:2), забивши кожній команді по голу, чим допоміг своїй збірній вперше за 28 років вийти на «мундіаль». На самому чемпіонаті світу 1986 року у Мексиці Кабаньяс зіграв у всіх чотирьох іграх — проти Іраку (1:0), Мексики (1:1), Бельгії (2:2) та Англії (0:3), зробивши дубль у грі з бельгійцями[8], а Парагвай дійшов до 1/8 фіналу[9].

Надалі у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, де Парагвай вибув на груповому етапі, а Кабаньяс зіграв у обох іграх — проти Болівії (0:0) та Колумбії (0:3), а також розіграшу Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, де Парагвай дійшов до чвертьфіналу, а Кабаньяс як капітан зіграв у всіх чотирьох матчах — проти Чилі (1:0, забив гол), Перу (1:1), Бразилії (0:3) та Еквадору (0:3).

Кабаньяс також зіграв п'ять ігор з шести у відбіркових матчах до чемпіонату світу 1994 року: дві проти Колумбії, дві проти Перу і одна проти Аргентини, але збірна вдруге поспіль не пробилась на чемпіонат світу, після чого Роберто завершив кар'єру у збірній. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 15 років, провів у її формі 28 матчів, забивши 11 голів.[10]

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Як технічний директор він працював у своєму колишньому клубі «Америка де Калі» в Колумбії. Спочатку був помічником головного тренера, колумбійця парагвайського походження, Херардо Гонсалеса Акіно[es], з яким вони разом свого часу грали за «Америку»). Акіно було звільнено з посади 13 лютого 2007 року, після чого Кабаньяс очолив клуб разом з помічником, Алексом Ескобаром[es] (ще один колишній гравець зіркової «Америки» 80-х років), у день святкування 80-ї річниці клубу. Це було спірне рішення, оскільки парагваєць практично не мав досвіду тренерської роботи. Він був звільнений після дванадцяти ігор, з яких клуб виграв лише дві, шість зіграв унічию та програв чотири.

Помер 9 січня 2017 року на 56-му році життя у місті Асунсьйон від серцевого нападу[11].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Нью-Йорк Космос»: 1980, 1982
«Америка де Калі»: 1985, 1986
«Бока Хуніорс»: Апертура 1992
Парагвай: 1979

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б footballdatabase.eu (ред.). Roberto Cabañas (англ.). Процитовано 23 gennaio 2010.
  2. ↑ America de Cali 1985-1987: La maldicion escarlata - De Chalaca | Futbol para el que la conoce. dechalaca.com. Процитовано 16 листопада 2021.
  3. ↑ La cavale de Cabañas. cahiersdufootball.net. Процитовано 16 листопада 2021.
  4. ↑ Roberto Cabañas. afterfoot.com. Процитовано 16 листопада 2021.
  5. ↑ Roberto Cabañas. Bestiario del balón (ісп.). Процитовано 16 листопада 2021.
  6. ↑ Copa Amrrica 1979. www.rsssf.com. Процитовано 16 листопада 2021.
  7. ↑ Copa America 1983. www.rsssf.com. Процитовано 16 листопада 2021.
  8. ↑ 1986 FIFA World Cup Mexico ™ - Matches - Paraguay-Belgium - FIFA.com. fifa.com. 10 квітня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 16 листопада 2021.
  9. ↑ FIFA.com - Copa Mundial de la FIFA México 1986. fifa.com. 28 грудня 2010. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 16 листопада 2021.
  10. ↑ Paraguay - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 16 листопада 2021.
  11. ↑ Murió Roberto Cabañas. infobae (es-ES) . Процитовано 16 листопада 2021.
  12. ↑ Goal of The Year. youtube.com (англ.). Процитовано 16 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Кабаньяс&oldid=43257082