Рославль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Рославль
Рославль
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Смоленська область
Муніципальний район Рославльський район
Код ЗКАТУ: 66 636 101 001
Код ЗКТМО: 66636101001
Основні дані
Перша згадка: 1137
Статус міста 1755
Населення 51 775 осіб (2015) [1]
Площа 43 км²
Густота населення 1204,07 осіб/км²
Поштові індекси 216500
Телефонний код +7 48134
Географічні координати: 53°56′57″ пн. ш. 32°51′25″ сх. д. / 53.9491666666947722° пн. ш. 32.85694444447177176° сх. д. / 53.9491666666947722; 32.85694444447177176Координати: 53°56′57″ пн. ш. 32°51′25″ сх. д. / 53.9491666666947722° пн. ш. 32.85694444447177176° сх. д. / 53.9491666666947722; 32.85694444447177176
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 200 м
Катойконіми рославльча́ни, рославльча́нин, рославльча́нка[2]
Влада
Вебсторінка roslavl.ru
Міський голова В. М. Новиков
Мапа
Рославль (Росія)
Рославль
Рославль

Рославль (Смоленська область)
Рославль
Рославль

Мапа


CMNS: Рославль у Вікісховищі

Ро́славль — місто1755) в Росії, адміністративний центр Рославльського району Смоленської області.

Населення — 53,7 тис. чоловік (2010).

Герб Рославля[ред. | ред. код]

В основі сучасного герба композиція історичного герба Рославля, подарованого в 1780 р.: у верхній частині щита герб Смоленський, в нижній частині два золотих вулика в блакитному полі, на знак достатку медом.

Історія[ред. | ред. код]

Камінь на місці заснування міста
Спасо-Преображенський монастир

Рославль під древнім ім'ям Ростиславль був заснований князем Ростиславом Мстиславичем як один з опорних пунктів князівської влади на новоприєднаних землях радимичів, приблизно в 1137. Виникнувши як центр місцевого управління, до того ж далеко від торговельних шляхів, Ростиславль в XII ст. не міг бути центром ремесла та торгівлі, основними жителями міста були люди князівської адміністрації.

Ростиславльський уділ міг існувати з 1197 до 30-х років XIII ст. Водночас, можна з великою впевненістю сказати, що князь сидів у Ростиславлі між 1197 та 1206, саме з цими роками та пов'язаний економічне зростання міста.

У 1610, захоплений польським королем Сигізмундом III, увійшов до складу Смоленського воєводства Речі Посполитої. У 1623 Рославль отримав Магдебурзьке право. До складу російських земель Рославль був повернутий до 1654 царем Олексієм Михайловичем внаслідок успішного військового походу.

Роки Другої світової війни

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на лівому березі річки Остер (притока річки Сож, що впадає в Дніпро), за 123 км від Смоленська, за 135 км від Брянська. Через Рославль проходять автодороги Орел — Рудня (через Брянськ та Смоленськ далі на Вітебськ), Варшавське шосе (Москва — Сірий Камінь і далі на Бобруйськ та Варшаву).

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Рославля
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −6,9 −6,9 −1,4 6,4 13,7 16,3 17,7 16,6 11,4 5,9 −1,3 −4,8 5,7
Норма опадів, мм 37 32 38 32 59 91 77 79 64 58 46 40 653
Джерело: World Climate Погода та клімат


Культура[ред. | ред. код]

Установи культури
  • Міський Будинок Культури (ГДК)
Міський будинок культури
  • Палац культури «Росія»
  • Культурний центр «Ювілейний»
Будинок культури «Ювілейний»
  • ЦРТДіЮ «Будинок школяра»
  • Центр дитячої (юнацького) технічної творчості
  • Міська бібліотека ім. Риленкова
  • Краєзнавчий музей
  • Парк імені «1-ого травня»
  • Сквер загиблих воїнів
  • «Бурцева гора»
Бурцева гора

Торгівля[ред. | ред. код]

Місто обслуговує велику кількість магазинів, ринків, супермаркетів.

  • Супермаркети «Магніт», «Титан», «СМАК», «Діксі», «Пятерочка», «Лаваш».
  • Ринки:
    • На Московській
    • На Радянській
    • В 15-му мікрорайоні

Транспорт[ред. | ред. код]

Будівля вокзалу Рославль-I
Автостанція у Рославлі

Рославль знаходиться на історичній залізничної Риго-Орловської лінії. У місті розташована станція Рославль I, вузлова, віднесена до другого класу.

Рославль пов'язаний приміським залізничним повідомленням з Жуковкой (4 пари на добу) та фаянсових (м. Кіров Калузької області) (1 пара на добу). Міський транспорт представлений десятком діючих автобусних маршрутів, таксі та маршрутними таксі. Міська автостанція сусідить із залізничним вокзалом та забезпечує роботу значної кількості маршрутів приміських та міжміських автобусів. На заміну дизеля Рославль-Смоленськ прийшло збільшення автобусних маршрутів між цими двома містами.

У місті працює система ГЛОНАСС на міському транспорті.

Міський транспорт представлений вісьмома автобусними маршрутами по всьому місту:

  • № 1 15-й мкр-он — селище льонозавод
  • № 2 15-й мкр-он — Залізнична лікарня (ЖДБ)
  • № 3 ДРСУ (Юр-гора) — Рославльський автоагрегатний завод (Рааз)
  • № 4 вулиця Леніна — Рославльський автоагрегатний завод (Рааз)
  • № 5 Поштова скринька (П/ящик) — 4 школа
  • № 7 Кільце — 16 мкр-он (влітку — кільцева автодорога)
  • № 8 15-й мкр-он — селище Павлівка
  • № 114 Радянська — ДПМК — село Доротовка. (2 рази на добу)
  • № 117 Радянська — ДПМК (селище Остер)

Також в місті діють близько 20 рейсів маршрутних таксі.

Промисловість[ред. | ред. код]

Найбільшим промисловим підприємством Рославля є Рааз АМО ЗІЛ — Рославльський автоагрегатний завод, в радянські часи був одним з найбільших філій ЗІЛа. чисельність робітників знизилася з 8300 осіб (1991 р.) до 2500[коли?] з фондом заробітної плати менше прожиткового мінімуму[джерело не вказане 4203 дні]. Працює та скляний завод, але випускає лише пляшкову продукцію. Наприкінці XIX століття в місті були засновані залізничні ремонтні майстерні, нині існуючі як Рославльський вагоноремонтний завод (виробництво та ремонт вантажних піввагонів). Діє також Рославльський авторемонтний завод. Енергопостачання міста раніше здійснювалося з місцевою ТЕЦ, нині вона діє, а електроенергія поставляється переважно зі Смоленської АЕС.

ЗМІ[ред. | ред. код]

  • «Своя Народна Газета» (незалежне видання)
  • «Рославльський правда» (муніципальне видання)
  • «Авоська» (незалежне видання)
  • «Квартал»
  • «Радіо Радимичі» (муніципальна радіостанція)
  • «Русское радио»
  • «Дорожнє радіо»
  • «Радіо Маяк»
  • «Авторадіо»

Відомі уродженці та жителі[ред. | ред. код]

Герої Радянського Союзу та Росії
Повні кавалери Ордена Слави
Герої Соціалістичної Праці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оцінка чисельності населення Смоленської області на 1 січня 2009-2015 років [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Грамота.ру»
  3. Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941–1945. М.: Воениздат. 1985. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]