Смоленська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 54°09′53″ пн. ш. 33°14′12″ сх. д. / 54.16472° пн. ш. 33.23667° сх. д. / 54.16472; 33.23667

Смоленська атомна електростанція
Smolensk Nuclear Power Plant.jpg

Смоленська атомна електростанція 4 березня 2008 року
Місцезнаходження Росія Росія, Смоленська область
Початок будівництва 1976
Початок експлуатації 25 грудня 1982 року
Кінець експлуатації 2020 (блок III) — 2030 (блок II)[1]
Організація «Росенергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 3
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів РМБК-1000
Реакторів в експлуатації 3
Генеруюча потужність 3000 МВт
Інша інформація
Сайт Смоленська АЕС

Смоле́нська АЕС — атомна електростанція, філіал ОАО «Концерн Росенергоатом» державної корпорації «Росатом». САЕС розташована на півдні Смоленської області в 3 км від міста Десногорськ.

В промисловій експлуатації на САЕС знаходяться 3 енергоблоки з урано-графітовими канальними реакторами РБМК-1000. Електрична потужність кожного енергоблоку — 1000 МВт, теплова 3200 МВт. Енергоблоки з реакторами РБМК-1000 одноконтурні. Зв'язок з Єдиною електроенергетичною системою Росії здійснюється шістьма лініями електропередачі напругою електричного струму 330 кВ (Рославль-1, 2), 500 кВ (Калуга, Михайлов), 750 кВ (Ново-Брянська, Білоруська).

Радіаційна безпека[ред.ред. код]

Забезпечення безпеки в процесі виробництва електричної і теплової енергії є пріоритетною задачою Смоленської АЕС. Всі енергоблоки оснащені сстемою локалізації аварій, що виключає викиди радіокативних речовин в навколишнє середовище. Спеціальні системи забезпечують надійний відвід тепла від реаторів навіть за повної втрати станцією електропідтримку і з врахуванням можливих відмов обладнання.

Контроль дотримання радіаційної безпеки на території атомної станції і в зоні спостереження ведеться дуже строго. За допомогою дозиметричної апаратури і пробовідбірної техніки контролюється стан повітряного і водного басейнів, рослинності і сільськогогосподарської продукції місцевого виробництва. Дані з 15 постів автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО), розсташовані в населених пунктах зони спостереження, щогодини поступають в лабораторію зовнішнього радійаційного контролю САЕС і в кризовий центр концерну «Росенергоатом».

Контроль екології регіону розсташування Смоленської АЕС здійснює спеціально акредитована лабораторія охорони навколишнього середовища САЕС. Радіаційний фон на промисловій ділянці Смоленської АЕС і сусідніх територіях за весь час експлуатації енергоблоків знаходиться на рівні, що відповідає природнім значенням.

Історія[ред.ред. код]

Будівництво розпочалося у 1976 році. В ескплуатацію станцію було введено 9 грудня 1982 року.

Сьогодення[ред.ред. код]

У 2009 році Смоленська АЕС отримала сертифікат відповідності системи екологічного менеджменту САЕС вимогам національного стандарту ІСО 14001-2007. У тому ж році вона була визнана концерном «Росенергоатом» найкращою АЕС Росії у напрямку «Фізичний захист», підприємству було вручено перехідний стяг спеціальної безпеки і пам'ятний вимпел. Бухгалтерія Смоленської атомної станції удостоєна звання «Найкраща російська служба бухгалтерського обліку — 2009» і нагороджена Почесним дипломом переможця Всеросійського конкурсу на найкращий бухгалтерський підрозділ серед організацій різних сфер діяльності і форм власності, організованого Міжнародним форумом бухгалтерів і аудиторів «Світовий досвід і економіка Росії» за участі Міжнародної академії економіки і фінансів.

Суспільні організації[ред.ред. код]

На Смоленській АЕС створена організація ветеранів і пенсіонерів станції. У цей час це найкраща ветеранська організація концерну «Росенергоатом». Радою ветеранів ведеться робота по підтримці пенсіонерів САЕС, захисту їх інтересів, роботі з молоддю, професійній орієнтації школярів.

На Смоленській АЕС діє суспільна організація молодих атомщиків, яка нараховує близько 160 молодих робітників. Її основні задачі - підвищення кваліфікації молодих робітників, розкриття інтелектуального потенціала молодих спеціалістів, підтримка і надання допомги у вирішенні виробничих питань і побутових проблем, залучення до наукової діяльності і заняття спортом. Для реалізацї цих та інших задач в організації молодих атомщиків створено 5 секторів: науково-просвітній, соціальний, спортивний, екологічний та інформаційний.

Значна роль у діяльності організації відведена роботі із підростаючим поколінням. Організація молодих атомщиків взяла шефство над вихованцями соціальо-реабілітаційного центру для неповнолітніх «Сонечко» в Десногорську і Єкимовичської школи-інтернату (Рославльський район). Молоді атомщики проводять із дітьми культурні і спортивні заходи, балують їх подарунками, дарують радість спілкування.

У 2007 році у Десногорську створена суспільна організація - Рада керівників підприємств міста, її очолив директор Смоленської АЕС. Ця організація об'єднала зусилля десногорців, спрямовані на покращення зовнішнього вигляду міста, підтримала позитивні налаштування молоді, взяла шефство над кожним ветераном війни, що проживають в Десногорську, розвернула кампанію проти наркоманії та алкоголізма, організувала масштабну підтримку дитячих садиків і шкіл.

Інформація по енергоблоках[ред.ред. код]

Енергоблок[2] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Смоленськ-1 РБМК-1000 925 МВт 1000 МВт 01.10.1975 09.12.1982 30.09.1983 2027 (план)
Смоленськ-2 РБМК-1000 925 МВт 1000 МВт 01.06.1976 31.05.1985 02.07.1985 2030 (план)
Смоленськ-3 РБМК-1000 925 МВт 1000 МВт 01.05.1984 17.01.1990 12.10.1990 2020 (план)
Смоленськ-4[3] РБМК-1000 925 МВт 1000 МВт 01.10.1984 Будівництво зупинено 01.12.1993
Смоленськ-5[4] PWR 1450 МВт 1500 МВт Скасований
Смоленськ-6[5] PWR 1450 МВт 1500 МВт Скасований

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]