Саакян Гурген Серобович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саакян Гурген Серобович
вірм. Գուրգեն Սերոբի Սահակյան
Народився10 вересня 1913(1913-09-10)[1]
Sarnaghbyurd, Александропольський повітd, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1]
Помер26 березня 2000(2000-03-26) (86 років)
Єреван, Вірменія
ПохованняТохмахський цвинтарd
Країна СРСР
 Вірменія
Національністьвірмени[1]
Діяльністьфізик-теоретик, викладач університету
Alma materЄреванський державний університет (1939)[1]
Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Галузьтеоретична фізика і астрофізика
ЗакладЄреванський державний університет[1]
Єреванський фізичний інститут
Бюраканська астрофізична обсерваторія
Посададекан
Вчене званняакадемік[1]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1963)
Аспіранти, докторантиЧубарян Едуард Варданович
ЧленствоАкадемія наук Вірменської РСР
ПартіяВКП(б)[1]
Війнанімецько-радянська війна[1]
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Дружби народів орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч науки Вірменської РСР

Гурген Серобович Саакян (вірм. Գուրգեն Սերոբի Սահակյան; 10 вересня 1913(19130910), Сарнахпюр, Російська імперія — 26 березня 2000, Єреван) — радянський вірменський астрофізик, доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1964), академік Академії наук Вірменської РСР (1982), заслужений діяч науки і техніки Вірменської РСР (1970).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Сарнахпюр (у той час — Анійський район) Вірменії. У 1939 році закінчив Єреванський університет і від того ж року почав працювати в ньому. Учасник Німецько-радянської війни. Після війни повернувся до роботи в Єреванському університеті, з 1950 — завідувач кафедрою теоретичної фізики, в 1967–1972 — декан фізичного факультету. У 1950–1962 працював в Єреванському інституті фізики, у 1962–1970 — у Бюраканській астрофізичній обсерваторії.

Основні праці в області теорії надщільних небесних тіл. Спільно з В. А. Амбарцумяном вперше провів систематичне дослідження термодинамічних властивостей речовин при щільності порядку і вище ядерної, побудував моделі зірок з виродженого газу баріонів. Ввів в розгляд поняття гіперіонних зірок. Першим став вивчати структуру нуклонів шляхом аналізу кутового розподілу електронів при пружному розсіюванні їх на нуклонах. Вивчив роль π-мезонів у термодинаміці виродженої зоряної речовини. Встановив наявність ефекту піонізаціі замість ефекту нейтронізаціі, що розглядався раніше, а також існування фазового переходу з електронно-ядерної плазми в стан суцільної ядерної речовини, який супроводжується стрибком щільності приблизно в 500 разів.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Саакян Г. С. Основы релятивистской теории гравитации (Учебно-вспомогательное пособие). — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1987.
  • Саакян Г. С. Пространство — время и гравитация. — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1985.
  • Саакян Г. С. Физика нейтронных звезд. — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1995.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Саакян Гурген Серобович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Профіль на сайті Національної академії наук Вірменії [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Профіль на сайті Persons.am
  1. а б в г д е ж и Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 10 — Т. 10. — С. 137.