Єреванський державний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єреванський державний університет
Երեվանի Պետական Համալսարան
YSU gerb.jpg
Yerevan State University 15.JPG
?координати: пошук у Nominatim
Країна Flag of Armenia.svg Вірменія
Розташування Єреван
Засновано 16 травня 1919
Ректор Арам Сімонян
Студентів 12 794
Докторів 200
Складається з
  • Q13052729? і Q21697128?
  • Випускники [[::Категорія:Випускники Єреванського університету|:Категорія:Випускники Єреванського університету]]
    Штаб-квартира Єреван
    Адреса Вірменія Вірменія, 0025, м. Єреван, вул. Алека Манукяна, 1
    Сайт www.ysu.am
    Нагороди
    орден Трудового Червоного Прапора
    CMNS: Єреванський державний університет на Вікісховищі

    Єрева́нський держа́вний університе́т (вірм. Երեվանի Պետական Համալսարան) — вищий навчальний заклад в Єревані.

    Історія[ред. | ред. код]

    Створено 16 травня 1919, за указом уряду Вірменії. Перші заняття пройшли в лютому 1920 р. Перший ректор, Юрій Гамбарян, для читання лекцій запросив з різних країн відомих вірменських вчених, у тому числі Акопа Манандяна, Манука Абегяна і Степана Малхасянца. У 1920-і університет складався з 5 факультетів. Будівля університету розташовувалося на вулиці Астафьян в Єревані.

    У перший навчальний рік в університеті діяв 1 — історико-мовознавчий факультет, навчалися 262 студента і працювали 32 викладача. До честі першого ректора університету Юрія Гамбаряна слід зазначити, що з першого ж року заснування в університет для викладацької роботи були запрошені такі імениті викладачі, які закінчили зарубіжні ВНЗ та мали досвід роботи, як Акоп Манандян, Манук Абегян, Степан Малхасянц та інші. Після встановлення в Вірменії радянської влади 17 грудня за наказом першого Наркомосу Вірменської РСР Ашота Оганесяна «Про реорганізацію університету Єревану» університет Вірменії був перейменований в Єреванський народний університет. Ректором знову відкритого народного університету було обрано арменіста, професора Акопа Манандяна.

    У 20-ті рр. минулого століття університет діяв на першому поверсі двоповерхового туфової чорної будівлі навчальної семінарії на вул. Астафяна (сучасна вулиця Абовяна). У народному університеті було 2 факультети: суспільствознавства і природознавчий. Але вже з жовтня 1921 р. в університеті діяли 5 факультетів: суспільствознавства, сходознавства, технічний, педагогічний та радянського будівництва. Згодом факультет суспільствознавства був переформований у сільськогосподарський, а в березні 1922 р. був відкритий також і медичний факультет. Згідно з рішенням уряду від 20 жовтня 1923 р., народний університет був перейменований в державний університет. Статус і відповідальність головного університету країни зросли, але разом з тим були ускладнені пред'явлені вимоги. Керівництво університету після ретельного відбору запросило вчених-педагогів, що закінчили закордонні ВНЗ і володіли кількома іноземними мовами.

    У 19331934 навчальному році в університеті діяли економічний, природно-історичний, історико-мовознавчий, фізико-математичний і педагогічний факультети. У 1934 р. педагогічний факультет остаточно відокремився і на його основі був створений самостійно діючий педагогічний інститут (нині — Вірменський державний педагогічний інститут ім. Х. Абовяна). У тому ж навчальному році факультет природознавства був розділений на 2 факультети: біологічний і хімічний. Таким чином, з 19351936 навчального року в університеті формуються і починають діяти 8 факультетів: історичний, філологічний, юридичний, геолого-географічний, хімічний, фізико-математичний, біологічний. У 1945 р. був відкритий і факультет міжнародних відносин, що діяв до 1953 р.

    У 1957 р. до державного університету приєднується інститут російської та іноземних мов як один із факультетів, який в 1961 р. знову зняли.

    У 1959 р. від фізико-математичного факультету відділяється і набуває самостійність фізичний факультет, від якого в 1975 р. був відділений факультет радіофізики.

    У 1991 р. в Єреванському державному університеті було вже 17 факультетів, які готували кадри по 32 спеціальностях.

    1960—1990-ті рр. стали безпрецедентними роками розвитку в житті університету: було сформовано ряд нових факультетів, створені нові наукові лабораторії, заснований центр арменістики. Значним чином була оживлена видавнича робота: крім навчальних посібників і підручників були видані наукові роботи іменитих викладачів, наукові журнали, збірники тощо.

    19951996 навчальний рік ознаменував початок нового етапу діяльності Єреванського державного університету. Відповідно до міжнародних критеріїв, з метою отримання якісно нового університетського освітнього статусу, більшість вірменських ВНЗ, у тому числі і ЄДУ, перейшло на двоступеневу систему освіти.

    Дотепер ЄДУ дав близько 90 тисяч випускників. На 21 факультеті навчаються спеціальностями 13 тисяч студентів. З більш ніж 1 200 викладачів університету 200 — доктори наук, понад 500 — кандидати наук. В університеті проводять свою науково-педагогічну діяльність більш 3-х десятків академіків НАН РВ. Завдяки висококваліфікованим вченим у вузі здійснюються ґрунтовні та прикладні дослідження в різних галузях сучасної науки. Дослідження проводяться в більш ніж 40 напрямках. Організовуються навчально-методичні роботи на більш ніж 100 кафедрах, оснащених новітньою технікою.

    Кількість студентів — 12 794. Викладачів — 1 311, з них: 9 академіків НАН РВ, 17 чл.-кор. НАН РВ, 188 докторів наук, професорів і 612 кандидатів наук, доцентів.

    Структура[ред. | ред. код]

    Факультети:

    • журналістика;
    • математика;
    • механіка;
    • міжнародні відносини;
    • фізика;
    • радіофізика;
    • інформатика та прикладна математика;
    • біологія;
    • хімія;
    • географія;
    • геологія;
    • економіка;
    • вірменська філологія;
    • російська філологія;
    • історія;
    • філософія та психологія;
    • соціологія;
    • сходознавство;
    • романо-германське право;
    • юриспруденція;
    • богословський;
    • підготовчий факультет;
    • факультет для іноземних студентів.

    До складу університету входять: Іджеванська філія; Центри: арменістики, картвелологіі, єгиптології, елліністики, цивілізаційних та культурологічних досліджень, європейського права та інтеграції, інформаційних технологій та вивчення освіти, доуніверситетської освіти, випускників та кар'єри, культури; 20 науково-дослідних лабораторій.

    Кількість напрямів підготовки бакалаврів і спеціалістів, магістрів, аспірантів:

    Спеціалізовані ради по захисту дисертацій:

    • докторські — 7 рад, у тому числі за фізико-математичним, хімічним, біологічним, філологічним, «Філософія»;
    • кандидатські — 4 ради, в тому числі за фізико-математичним, географічним, юридичним, філологічних наук.

    Сьогодні близько 13 000 студентів навчаються на 22 факультетах університету. 200 з 1200 викладачів мають вчене звання доктора наук і понад 500 — кандидата.[1]

    Університет є одним з наукових центрів Вірменії.

    Ректори[ред. | ред. код]

    • Сергій Амбарцумян (19771991)
    • Норайр Аракелян (19911993)
    • Радік Мартіросян (19932006)
    • Арам Сімонян (з 2006)

    Видатні випускники[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]