Санкт-Петербург-Головний
| Санкт-Петербург-Головний Головний хід Жовтнева залізниця залізничний вокзал, пам'ятка архітектури | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Адреса |  Росія, Санкт-Петербург |
| Координати | 59°55′43.381200099996″ пн. ш. 30°21′44.758800099998″ сх. д. / 59.92872° пн. ш. 30.36243° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Жовтнева залізниця |
| Платформ | 7 |
| Тип платформ | бічна, острівні |
| Колій | 14 |
| Час роботи | цілодобово |
| Історія | |
| Відкрито | 1847 |
| Електрифіковано | 1960 |
| Колишні назви | ст. Санкт-Петербург (первинна назва), Миколаївський вокзал (1852-1923), ст. Петроград-1 (з 1914-1923), Жовтневий вокзал (1923-1930), ст. Ленінград-Пасажирський (з 1924), ст. Ленінград-Пасажирський-Московський (1930-1991)[1] |
| Будівля | |
| Стиль | конструктивізм |
| Інша інформація | |
| Власник | Жовтнева залізниця |
| Оператор | Російські залізниці |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 031812 |
| Код Експрес-3 | 2004001 |
| Мапа | |
 | |
| Санкт-Петербург-Головний на Вікісховищі | |
Санкт-Петербург-Головний (рос. Санкт-Петербург-Главный) — залізнична станція Жовтневої залізниці Російських залізниць[2][3] у Санкт-Петербурзі, Росія.
Будівля зведена в 1847–1851 роках за проєктом архітектора К. А. Тона, за участю Р. А. Желязевича, є «близнюком» побудованого ним же Ленінградського вокзалу в Москві[4].
Першим начальником вокзалу став Микола Ілліч Миклуха. Його квартира знаходилася в самому приміщенні вокзалу, крім того, тут розташовувалися контори службовців Московського вокзалу, управління залізниці, житлові квартири службовців, імператорські приміщення.
1868 року через значне збільшення пасажиропотоку була розпочата реконструкція Миколаївського вокзалу. Був прибудований двоповерховий флігель для прийому багажу, праве крило будівлі з'єднали з царськими покоями.
У 1898 році з боку Ліговського проспекту побудовано цегляну будівлю відділення Миколаївської залізниці.
У 1912 році оголошено конкурс на проєкт нової будівлі Миколаївського вокзалу. З'являлися нові технічні пристрої, що вимагали нових приміщень, стара будівля не могла їх забезпечити. Серед тих, хто брав участь у конкурсі були В. А. Щуко, В. А. Фомін, Ф. В. Лідваль. Складність рішення полягала в тому, що новий вокзал можна було розширити тільки в бік колій, Знам'янська площа до того часу вже була сформована. Схвалення отримав проєкт Ст. А. Щуко. Було розпочато будівництво корпусу прибуття, що мав стати лівим крилом нової будівлі. З початком Першої світової війни будівництво перервали, стара будівля уникнула знесення.
У 1923 році, з перейменуванням Миколаївської залізниці на Жовтневу, таку саму назву отримав і вокзал. Але вже 1930 року вокзал отримав назву Московський.
10 червня 1931 року від Московського вокзалу вирушив перший фірмовий потяг «Червона стріла». У 1962 році, одночасно з електрифікацією руху, в будівлі вокзалу були зроблені підземні переходи з виходом у місто і на станцію 
«Площа Повстання».
Наприкінці 1950-х років за проєктом архітектора В.І. Кузнєцова будівлю Московського вокзалу реконструювали і розширили. До її правого крила з боку Лігівського проспекту прибудували новий флігель з другим вестибюлем станції «Площа Повстання».
У 1967 році був відкритий новий світловий зал (також за проєктом В.І. Кузнєцова), що збільшило площу вокзалу на 2700 м². Всередині залу встановили пам'ятник В.І. Леніну роботи скульптора Л.А. Меса. У 1976 році майданчик між перонами та світловим залом перекрили алюмінієвим навісом.
У 1993 році бюст В.І. Леніна в залі прибуття замінили на бюст Петра I роботи А. С. Чаркіна і Ст. Ст. Оленева.
На початку 2000-х років вокзал був відреставрований і оснащений автоматизованою системою контролю оплати проїзду пасажирами приміських поїздів[5].
.jpg)
- ↑ Історія станції Санкт-Петербург-Головний
- ↑ Характеристика Московского вокзала. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-01 у Wayback Machine.]
- ↑ «Московский вокзал засияет по-новому»[недоступне посилання з квітня 2019] «Деловой Петербург» ISSN 1606-1829 (Online), со ссылкой на «БИА», 28 декабря 2007 года
- ↑ Московский вокзал
- ↑ Характеристика Московського вокзалу. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-01 у Wayback Machine.]
