Очікує на перевірку

Сирота Лео

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сирота Лео
Народився4 травня 1885(1885-05-04)[2][3]
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер25 лютого 1965(1965-02-25) (79 років) або 24 лютого 1965(1965-02-24)[1] (79 років)
США
Країна США
 Російська імперія
Місце проживанняКиїв
Відень
Сент-Луїс
Діяльністьпіаніст
Alma materНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
ВчителіФерруччо Бузоні[4]
ДітиБеата Гордон
Лео Сирота грає Шопена

Ле́о Сирота́ (* 4 травня 1885, Кам'янець-Подільський — † 25 лютого 1965, США) — єврейський піаніст-віртуоз. Українець

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Коли Сироті було 11 років, він уже давав уроки старшим за себе учням і їздив у концертні турне. У Києві навчався у Григорія Ходоровського.

Вчителем Сироти був також Ферруччо Бузоні, який посприяв дебюту піаніста у Відні, де вони разом виконали Сонату D-dur, написану Моцартом для двох фортепіано.

У Берліні Сирота почав концертну поїздку країнами Європи з оркестром Сергія Кусевицького. Пізніше вчителем молодого музиканта став Олександр Глазунов.

У репертуарі Лео Сироти всі твори Моцарта, всі сонати Бетховена, більша частина творів Ліста, Шумана, музика Прокоф'єва, Стравінського, Бузоні, Шенберга та сучасників піаніста.

У 1921—1924 роках Лео Сирота вів майстер-класи у Львівській консерваторії імені Кароля Шимановського [5]. Серед його учнів - український піаніст, диригент і композитор Антін Рудницький (1902-1975).

Лео Сирота з дружиною Августиною, донькою Беатою та японським композитором Косаку Ямада, 1928 рік

25 жовтня 1923 року у Відні в Лео Сироти народилася донька Беата (у шлюбі — Беата Гордон), пізніше американська громадська діячка.

Під час гастролей у Москві Лео Сирота отримав запрошення від уряду Маньчжурії. На його виступі в Харбіні був провідний японський композитор того часу Косаку Ямада. Він одразу ж запросив піаніста виступити в Токіо. Так 1928 року Лео Сирота уперше потрапив до Японії. Розповідає донька піаніста Беата Гордон:

«Коли батько повернувся після цих гастролей, моя мама у Відні була дуже сердита, оскільки його не було цілий рік. Вона сказала: «Якщо ти знову куди-небудь поїдеш, ти повинен узяти із собою усю сім’ю». Так і сталося наступного року, коли його запросили не тільки на гастролі в Японію, але й викладати в Імператорській Академії упродовж шести місяців».

1929 року Лео Сирота із сім'єю оселився в Японії, де очолив фортепіанний відділ Токійської королівської академії Уено. Замість запланованих шести місяців піаніст прожив в Японії 17 років.

Від 1931 року Лео Сирота став викладати гру на роялі в Токійській консерваторії [6].

Протягом Другої світової війни, коли дочка Беата навчалася в США, разом із дружиною Августиною жив у гірському селі під домашнім арештом.

1946 року подружжя переїхало до США. Сирота влаштувався на роботу в Інституті музики в Сент-Луїсі.

Увічнення пам'яті

[ред. | ред. код]

25 травня 2008 року в рамках відкриття VII Київського міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис» відбулася світова прем'єра фільму «Родина Лео Сироти і ХХ століття», який створили японські кінематографісти (режисер Фудзівара Томіто) [7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. SNAC — 2010.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://web.archive.org/web/20201013130106/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/busoni-and-his-disciples/busoni-school
  5. Тетяна Куржева. Польські піаністи у Львові та їх внесок у розвиток фортепіанного виконавства та педагогіки. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 31 травня 2008.
  6. Накамура Йосікадзу. Ознайомлення в Японії з російською та радянською культурою [Архівовано 27 січня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Кінолітопис-2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 30 травня 2008. [Архівовано 2017-04-17 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]