Сирійський експрес
Сирійський експрес — неофіційна назва для регулярних походів російських десантних кораблів до Сирії через Чорне та Середземне море. Метою цих походів є постачання озброєнь і боєприпасів для Збройних сил Сирії. Згідно з офіційними даними, кораблі перевозять «спеціальний вантаж». Вибір саме десантних кораблів базується на неможливості затримати і додивитися їх третіми країнами. З 2015 року ВМФ додатково почав використовувати для доставки вантажів придбані у Туреччини та України суховантажі: Alican Deval, перейменований в «Двініца-50», та інші.
На початку 2011 року в Сирії спалахнули масові заворушення, поступово переросли у повстання, в ході якого проти центрального уряду об'єдналися різнорідні сили — дезертири з сирійської армії, ісламісти різного ступеня радикальності. Спроби мирного врегулювання не принесли значних результатів, і вже до 2012 року в країні де-факто велася громадянська війна, в ході якої сирійська військова інфраструктура понесла значущі втрати — в руки антиурядових сил потрапили арсенали озброєння і цілі військові бази.
11 січня 2012 судно Chariot під прапором держави Сент-Вінсент і Гренадини, яке належить компанії Westberg Ltd., було доглянуто в кіпрському порту Лімасол на шляху з Санкт-Петербурга в сирійський порт Латакія. Повідомлялося, що на борту «Chariot» перебували патрони. Незважаючи на введене Євросоюзом ембарго на поставки зброї до Сирії, влада Кіпру дозволили «Chariot» продовжити шлях з умовою, що судно змінить маршрут. Вони очікували, що Chariot попрямує в Туреччину. Проте потім влада Туреччини оголосили, що судно прибуло в сирійський порт Тартус, де розташована російська військово-морська база і при цьому з нього були зняті прилади, що поширюють сигнали про місцезнаходження судна. З цього приводу влада США звернулися до влади Росії з проханням роз'яснити характер перевезеного вантажу.
У блогах нерідко вказується на схожість з Токійським експресом контр-адмірала Танаки на Гуадалканалі, що використав спочатку непристосовані для перевезення військових вантажів кораблі — ескадрені міноносці. З їх допомогою японцям вдалося створити в 1942 році паритет сил з силами союзників.
Перша згадка терміну «сирійський експрес» зустрічається в 2012 році. Така назва була дана самими моряками. Поступово термін поширився в ЗМІ та блогах, нерідко позначаючи поставки зброї в цілому. «Експрес» у словосполученні означає «швидкісний поїзд», що пов'язано з високою частотою рейсів і стислими термінами походів.
Офіційна позиція
Згідно з офіційною позицією представників «Рособоронекспорту», постачання в Сирію не порушують жодну з міжнародних санкцій.
Великі десантні кораблі приходять з місць свого базування (на початок 2014 року в походах брали участь десантні кораблі Північного, Чорноморського і Балтійського флотів) в Новоросійську військово-морську базу, де завантажуються вантажем, після чого йдуть через Чорноморські протоки, Егейське і Середземне море до берегів Сирії, після чого розвантажуються на російському пункті постачання в Тартусі. Ряд кораблів прибули в Чорне море, здійснивши по ходу навчання разом з супроводжуючими їх кораблями ВМФ РФ — так, «Ямал» і «Георгій Побєдоносець» здійснили в 2013 році спільні навчання спільно з крейсером «Петро Великий» в районі Кіпру.
- «Азов»
- «Ямал»
- «Микола Фільченков»
- «Новочеркаськ»
- «Саратов»
«Кизил-60», «Казань-60», «Вологда-50», Двініца-50 та інші.
Пором-ролкер «Олександр Ткаченко» (в 2015 році, в звичайному режимі використовується на переправі в Крим)
- Россия направила большой десантный корабль (БДК) «Цезарь Куников» с грузом боеприпасов и оружия для сирийской армии // 5 окт 2015
- Lenta.RU:Сирийский экспресс
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |