Боєприпаси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Боєприпас)
Перейти до: навігація, пошук

Бойові́ припа́си або Боєприпа́си — складова частина озброєння, безпосередньо призначена для враження живої сили противника, знищення його військової техніки, руйнування укріплень, споруд, а також виконання інших завдань (освітлення місцевості, задимлення, розкидання агітаційної літератури тощо).

Дія основної маси боєприпасів заснована на використанні енергії, що виділяється вибуховими речовинами, завдяки якій і відбувається ураження (руйнування, знищення) різних цілей.

Визначення боєприпасів[ред.ред. код]

Українське законодавтсво надає наступне визначення: «Боєприпаси – артилерійські та стрілецькі, бомби авіаційні та їх складові одиниці, гранати, бойові частини, боєголовки та вибухові компоненти керованих (некерованих) ракет та снарядів, міни наземні та фугаси, міни морські та їх компоненти, торпеди та їх компоненти, бомби глибинні та їх компоненти, військова піротехніка, пристрої підривні, речовини вибухові та порохи, піропатрони та пристосування приводні та їх складові одиниці, інструменти та обладнання спеціальні для знешкодження наземних та підводних боєприпасів, капсулі, підривники, вибухові компоненти та інше приладдя для боєприпасів, спеціальне обладнання для експлуатації та обслуговування боєприпасів».[1]

Боєприпаси — предмети, призначені для здійснення пострілів з усіх видів зброї, бомбардування і ракетних ударів.

До боєприпасів належать артилерійські снаряди, атомні бомби, ракети, авіабомби, міни, ручні гранати, набої тощо.

До бойових припасів належать: ядерні боєприпаси, артилерійські та мінометні постріли, реактивні снаряди, постріли з активно-реактивними снарядами, мінами, гранатами, протитанкові керовані реактивні снаряди (ПТКРС), авіаційні бомби, набої стрілецької зброї, ручні та гвинтівкові гранати, засоби підривання, заряди вибухових речовин, міни, міни морські, торпеди, освітлювальні та сигнальні патрони та інше. До боєприпасів належать також і окремі елементи самих бойових припасів: детонатори (трубки), порохові заряди, розривні заряди, капсулі та капсульні втулки (трубки), капсулі-детонатори й детонатори, запальники, гільзи, картузи тощо.

Боєприпаси доправляються до цілі метанням з вогнепальної зброї (снаряди, міни, гвинтівкові гранати, кулі), за допомогою різних двигунів (реактивний снаряд, торпеда), скиданням з висоти на ціль (авіаційні бомби) або киданням вручну (ручна граната). Деякі боєприпаси встановлюються на місцевості або у воді (міни) і діють (вибухають) при контакті з ціллю або при знаходженні цілі в зоні дії. Є боєприпаси (наприклад, міни), які встановлюються на об'єкт, що має бути зруйнованим, і котрі вибухають через заздалегідь встановлений проміжок часу або за сигналом, що передається по радіо або дротах. Всі боєприпаси — одноразової дії. Виняток становлять окремі їх елементи — гільзи та корпуси капсульних втулок, які після ремонту можуть бути знову використані.

За призначенням боєприпаси поділяються на основні, спеціальні та допоміжні. Основні боєприпаси поділяються на звичайні і масового ураження. Звичайні боєприпаси можуть бути суцільними або споряджатися розривним зарядом або запальною речовиною. До бойових припасів масового ураження відносяться ядерні, хімічні та біологічні боєприпаси. Дія боєприпасів визначається конструкцією і типом спорядження. До спеціальних боєприпасів відносяться ті, що утворюють перешкоди, освітлювальні, сигнальні, димові, пристрілювально-цілевказуючі, агітаційні та інші; до допоміжних — навчальні, імітаційні, сістемопробні тощо.

Ведення бою пов'язано з великою витратою боєприпасів. Наприклад, у російсько-японській війні 1904-05 рр. Росія витратила 900 тис. артилерійських пострілів. Під час 1-ої світової війни 1914-18 рр. було виготовлено на російських заводах і завезено з-за кордону близько 65,3 млн. артилерійських пострілів. У німецько-радянську війну тільки за 1943-44 рр. промисловість СРСР виготовила 359 млн снарядів, мін та авіабомб. у сучасних умовах при великій насиченості військ автоматичною зброєю, що володіє високою скорострільністю, і наявності різноманітних нових видів зброї кількість боєприпасів, необхідна для забезпечення бою (операції), різко зростає. Необхідні запаси боєприпасів створюються в мирний час, частина з них витрачається для бойової підготовки військ.

Класифікація боєприпасів[ред.ред. код]

Боєприпаси класифікуються:

За належністю[ред.ред. код]

  • артилерійські;
  • авіаційні;
  • морські;
  • стрілецькі;
  • інженерні;

За призначенням[ред.ред. код]

  • основні (для ураження цілей);
  • спеціальні (для освітлення, задимлення, агітації і т д.).;
  • допоміжні (навчальні, холості, для спеціальних випробувань і т д.).;

За характером спорядження[ред.ред. код]

  • із звичайним ВР (конвенціональні);
  • ядерні;
  • об'ємного вибуху;
  • хімічні;
  • біологічні та інші.

Набої до стрілецької зброї[ред.ред. код]

  • З звичайною кулею
  • З кулею підвищеної пробивальністю
  • З кулею, що має зменшену швидкість
  • З бронебійною кулею
  • З трасуючою кулею
  • З бронебійною запальною кулею
  • З бронебійною запальною трасуючою кулею
  • З запальною кулею миттєвої дії
  • Пірорідинні
  • Спеціальні
  • Холості
  • Навчальні.

Постріли танкової, протитанкової, польової й самохідної артилерії[ред.ред. код]

Інженерні боєприпаси[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.