Сліпче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Сліпче
пол. Ślipcze

Координати 50°44′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 50.733° пн. ш. 23.983° сх. д. / 50.733; 23.983Координати: 50°44′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 50.733° пн. ш. 23.983° сх. д. / 50.733; 23.983

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Грубешів
Перша згадка 1376
Населення 375 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-500
Автомобільний код LHR
SIMC 0889580
GeoNames 758934
OSM 2690107 ·R (гміна Грубешів)
Сліпче. Карта розташування: Польща
Сліпче
Сліпче
Сліпче (Польща)
Сліпче. Карта розташування: Люблінське воєводство
Сліпче
Сліпче
Сліпче (Люблінське воєводство)
Мапа

Сліпче[2][3] (також Слепче[2], пол. Ślipcze) — село село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 375 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Православний цвинтар

Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі[4].

Однак король Ян І Ольбрахт не зважив на це і подарував коло 1497 року село Якубу Сарницькому.

Податковий реєстр 1578 року фіксує православну церкву і корчму, а село уже було королівщиною. Прибутки з села становили 58 злотих 12 грошів, водночас селяни займали 5,75 лана (96,6 га) землі.

На зламі XVIII i XIX століть село перейшло в руки приватні, як і більшість давніх королівщин (у 1846 році належала Цємнєвським).

Перепис 1827 року налічив 65 будинків і 423 мешканці, які, крім рільництва, займалися виробленням грубого полотна.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].

На початку ХХ ст. тут існувала давня дерев'яна післяуніатська церква з 1760 року.

Перепис 1921 року налічив 42 будинки та 351 мешканця, з них 31 єврей і 310 українців.

1816 — греко-католицький парох Матвій Полухотович 1770—1828

1863 — греко-католицький священик, Лишкевич Григорій, 1797—1869, син Теодора

1927—1930 — православний священик був Ілля Сегеда, пізніше його перевели до Черничина.

У липні-серпні 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

19 березня 1944 року на село напала польська банда і вбила 9 українців[3].

16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 6 українців[6]. У селі залишилося 170 поляків[6]. Ще 6 невиселених українців підлягали виселенню[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 185 36 124 25
Жінки 190 42 99 49
Разом 375 78 223 74

Сліпче на мапах[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сліпче

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
  3. а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  4. 25. Юрій Холмський дарує церкві пресвятої богоматері у Холмі села Стрижово, Сліпче, Космово i Цуцнево
  5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  6. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]