Сліпче
Село
Координати 50°44′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 50.733° пн. ш. 23.983° сх. д.Координати: 50°44′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 50.733° пн. ш. 23.983° сх. д.
|
Сліпче[2][3] (також Слепче[2], пол. Ślipcze) — село село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 375 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі[4].
Однак король Ян І Ольбрахт не зважив на це і подарував коло 1497 року село Якубу Сарницькому.
Податковий реєстр 1578 року фіксує православну церкву і корчму, а село уже було королівщиною. Прибутки з села становили 58 злотих 12 грошів, водночас селяни займали 5,75 лана (96,6 га) землі.
На зламі XVIII i XIX століть село перейшло в руки приватні, як і більшість давніх королівщин (у 1846 році належала Цємнєвським).
Перепис 1827 року налічив 65 будинків і 423 мешканці, які, крім рільництва, займалися виробленням грубого полотна.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
На початку ХХ ст. тут існувала давня дерев'яна післяуніатська церква з 1760 року.
Перепис 1921 року налічив 42 будинки та 351 мешканця, з них 31 єврей і 310 українців.
1816 — греко-католицький парох Матвій Полухотович 1770—1828
1863 — греко-католицький священик, Лишкевич Григорій, 1797—1869, син Теодора
1927—1930 — православний священик був Ілля Сегеда, пізніше його перевели до Черничина.
У липні-серпні 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].
19 березня 1944 року на село напала польська банда і вбила 9 українців[3].
16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 6 українців[6]. У селі залишилося 170 поляків[6]. Ще 6 невиселених українців підлягали виселенню[6].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 185 | 36 | 124 | 25 |
Жінки | 190 | 42 | 99 | 49 |
Разом | 375 | 78 | 223 | 74 |
Сліпче на мапах[ред. | ред. код]
-
с.Сліпче на військовій мапі Австро-Угорської імперії з 1889р.
-
с.Сліпче на німецькій військовій мапі з 1915 року
-
с.Сліпче на військовій німецькій мапі з 1916р
-
с.Сліпче на мапі польського військового географічного інституту 1933р.
-
с.Сліпче на окупаційній німецькій мапі з 1940 р.
-
с.Сліпче на мапі Генерального Штабу СРСР з 1977р.]]
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сліпче
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
- ↑ а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ 25. Юрій Холмський дарує церкві пресвятої богоматері у Холмі села Стрижово, Сліпче, Космово i Цуцнево
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сліпче // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 765. (пол.)
|
|