Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Собор Різдва Пресвятої Богородиці
POL Church of St. Mary in Chełm (2).JPG

Собор Різдва Пресвятої Богородиці.
Головний фасад
51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483Координати: 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483
Тип споруди церква і православна церква[d]
Розташування Польща,Холм
Архітектор Паоло Фонтана
Початок будівництва 1738
Кінець будівництва 1750-ті
Архітектурний стиль Бароко
Належність УГКЦ, Московський патріархат, РКЦ
Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм) is located in Польща
Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм)
Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм) (Польща)
CMNS: Собор Різдва Пресвятої Богородиці на Вікісховищі

Собор Різдва Пресвятої Богородиці — пам'ятка християнської сакральної архітектури XVIII століття у місті Холм Люблінського воєводства у Польщі.

Коротка історія[ред.ред. код]

Стара катедра[ред.ред. код]

У 1237 році володимиро-галицький князь Данило Романович будує нову столицю своєї держави — Холм. Сюди з Угровеська переноситься місцева катедра[1], засновується Холмське єпископство. Як головний храм єпископства була зведена велика катедральна церква Богородиці[2].

Храм мав розміри 15×20 метрів, був збудований з червоної цегли-пальцівки, не тинькований, інтер'єр вкривав фресковий живопис, а віконні прорізи оздоблювали вітражі.

Під час археологічних розкопок українськими (під керівництвом Миколи Бевза) і польськими фахівцями, які тривають з квітня 2013 року, на місці старої катедри виявлено 40 могил з XVII століття[3][4] і (станом на травень 2015) — понад 10 поховань XIII—XIV ст. (зокрема, одне поховання в цегляному саркофагу)[5].

З 1569 року храм слугував греко-католикам.

За владицтва Методія Терлецького, у 16381640 роках церква перебудовується у зв'язку з оселенням при катедрі ченців-василіян.

1711 року стараннями єпископа Йосифа Левицького відбувся черговий ремонт катедри, добудовано трансепт[6].

Будівництво нової катедри[ред.ред. код]

Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці. 1780 рік.

Єдине джерело, що проливає світло на будівництво нової холмської катедри, виказує дві суперечливі дати початку будівельних робіт — 1735 і 1738 роки[7]. Друга дата має в літературі першість, нібито під 1738 роком єпископ Максиміліан Рилло подає більш розлогу історію перебігу будови[8]. Отримавши від апостольської столиці згоду на коронацію ікони Холмської Богородиці, холмський владика Пилип Володкович, за підтримки довколишньої шляхти, вирішив перебудувати собор, з огляду на його невеликі розміри, старість і небезпеку завалу. Крім навколишньої шляхти, яка згодилася сплачувати добровільний податок на будівництво нової катедри, була також накладена контрибуція на люблінських, холмських і інших жидів[9]. Станом на 1750 рік мулярські праці були закінчені.

Теодор Раковецький. Фасад Собору Пресвятої Богородиці у Холмі.png

1756 року новопризначений єпископМаксиміліян Рилло опікувався завершенням храмового фасаду, покриттям частини даху черепицею,зведенням дерев'яних хорів, кам'яної підлоги і головного вівтаря. Того ж року до собору урочисто внесли ікону Холмської Богородиці.

Повернення православним[ред.ред. код]

За сприяння голови УЦК Володимира Кубійовича в квітні 1940 року був повернутий у користування православним[10].

Памятка повроту Холмського собору православним 19.05.1940

Своєрідність архітектури[ред.ред. код]

Усипальниця[ред.ред. код]

Поховані, зокрема:

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Існує також легендарна версія про заснування старої холмської кафедри у 1001 році київським князем Володимиром Святославичем. Див: Kłoczowski Jerzy. Zarys historii rozwoju przestrzennego miasta Chełma (пол.) Зчитано 23.07.2011
  2. Іван Крип'якевич. Галицько-Волинське князівство Зчитано 23.07.2011
  3. У Холмі знайшли залишки храму Пресвятої Богородиці, Збудованого Данилом Галицьким
  4. Павло Лоза. Знайдемо поховання короля Данила Галицького? // Наше слово
  5. Андрій Квятковський. Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді? // Zbruch, 11.06.2015
  6. Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich.— Kraków, 1998.— T. 3.— S. 205—226. (пол.)
  7. Maksymilian Ryłło. Koronacja cudownego obrazu Najświętszej Maryi Panny w Chełmskiej katedrze obrządku greckiego … odprawiona roku 1765.— Berdyczów, 1780. (пол.)
  8. Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw.— Tarnόw, 2007.— S. 114—115. (пол.)
  9. Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich.— Kraków, 1998.— T. 3.— S. 212. (пол.)
  10. Величаве свято в Холмі // Краківські вісті, 27.05.1940

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Vołodimir Sićynśkij. Architektura miasta Chełma w rycinach z 1780 r. // BHSiK. — T. 1. 1932—1933. — S. 193—198. (пол.)
  • Karolina Babiarz. Twórczość Paolo Fontany (na przykładzie bazyliki pw. Narodzenia Narodzenia Najświętszej Marii Panny oraz kościoła pw. Rozesłania św. Apostołów w Chełmie) // Chełm nieznany: ludzie, miejsca, wydarzenia. — Chełm, 2009. — S. 149—155. (пол.)
  • Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich. — Kraków, 1998. — T. 3. — S. 205—226. (пол.)
  • Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. — Tarnόw, 2007. — ISBN 978-83-85988-77-9. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]