Координати: 48°36′6″ пн. ш. 31°17′41″ сх. д. / 48.60167° пн. ш. 31.29472° сх. д. / 48.60167; 31.29472
Очікує на перевірку

Смоліне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Смоліне
Герб Смоліного Прапор Смоліного
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський район
Тер. громада Смолінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35060230010026884
Основні дані
Засновано 1972
Статус із 2024 року
Населення ▼ 9 243 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 26223
Телефонний код +380 5258
Географічні координати 48°36′6″ пн. ш. 31°17′41″ сх. д. / 48.60167° пн. ш. 31.29472° сх. д. / 48.60167; 31.29472
Водойма р. Кильтень
День селища Остання неділя серпня, в день шахтаря
Відстань
Найближча залізнична станція: Капустине
До станції: 21 км
Селищна влада
Адреса 26223, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н., смт Смоліне, вул. Козакова, 39
Голова селищної ради Мазура Микола Миколайович
Карта
Смоліне. Карта розташування: Україна
Смоліне
Смоліне
Смоліне. Карта розташування: Кіровоградська область
Смоліне
Смоліне
Мапа

Смоліне у Вікісховищі

Вид міської частини Смоліного
Захід у Смоліному. На передньому фоні — став Кильтень. Позаду — дамба, яка перекриває одноймену річку.

Смо́ліне — селище в Україні, центр Смолінської селищної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Розташоване на річці Кильтень. Населення — 9709 осіб (2024). Орган місцевого самоврядування — Смолінська селищна рада.

Історія

[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Смоліного за даними перепису 2001 року

Перші згадки про поселення на цьому місці з'явилися в 1790 році після закінчення російсько-турецької війни і ліквідації Запорізької Січі, коли почалося масове заселення Дикого Поля. Спочатку тут були села Уманське (пізніше перейменоване в Янопіль) і Червоний Кут. У XIX столітті тут збудували храм, який не працював у період радянської влади. Лише в 1990 році храм було передано громаді.

У 1964 році в районі села Березівка геологорозвідувальною партією № 47, де головним геологом був Микола Смолін, було знайдено декілька радіоактивних аномалій, в результаті чого у 1966 році після проведення попередніх геологічних досліджень було відкрите промислове уранове родовище. Микола Смолін наполягав на продовженні пошуків саме в цьому регіоні і сам вказав місце буріння свердловини. Наприкінці 1967 року на околицях села Березівка було відкрито уранове родовище, назване згодом Ватутінським.

28 квітня 1972 року було організовано рудоуправління № 3 Східного гірничо-збагачувального комбінату Міністерства середнього машинобудування СРСР, а 7 червня цього року створено колектив шахти № 1, до якого увійшли 46 осіб з-поміж гірників геологорозвідувальної партії № 47. Основна вага робіт, пов'язаних із розвідкою та підготовкою матеріалів для підрахунку запасів, лягла на плечі Смоліна. Захист запасів Ватутінського родовища у травні 1973 року пройшов блискуче. Родовищу було присвоєно проектну потужність у 800 тисяч тонн руди на рік, а запаси затверджено на рівні 19,2 мільйона тонн руди. У тому ж році родовище було введено у промислову експлуатацію.

Не чекаючи завершення геологорозвідувальних робіт, розпочалося широкомасштабне промислове та житлове будівництво. У 1971 році почалося будівництво першого селища, яке надалі було назване селищем «Будівельників». Зараз це вулиці Будівельників та Шкільна.

4 грудня 1973 року був закладений перший блок стін житлового будинку населеного пункту, якому 20 липня 1976 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно назву — селище Смоліне на честь Миколи Смоліна, головного геолога геологорозвідувальної партії № 47, лауреата Ленінської премії та Героя Соціалістичної Праці. 10 серпня 1976 року рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих селищу було присвоєно статус селища міського типу.

Через видатний внесок Миколи Смоліна у розвиток геологорозвідувальних робіт, у 1997 році шахта № 1 Східного гірничо-збагачувального комбінату, що розробляє Ватутінське родовище, отримала назву Смолінської.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 7405 80.14%
російська 1775 19.21%
вірменська 26 0.28%
румунська 14 0.15%
білоруська 11 0.12%
болгарська 1 0.01%
угорська 1 0.01%
польська 1 0.01%
інші/не вказали 6 0.07%
Усього 9240 100%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Найбільше підприємство, що розташоване поблизу селища і є основним центром зайнятості населення — Смолінська шахта з видобутку уранової руди, котра є складовою державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (СхідГЗК).

На території селища діють: Смолінська медико-санітарна частина, громадська бібліотека, дві загальноосвітні школи, музична школа, два дитячих садки, стадіон і спортивний комплекс «Шахтар», автостоянка, СТО. Селище газифіковане. В селищі є котельня та зерносховище. Також залізнична станція, що не діє.

Банківські послуги надають 3 філії: Ощадбанк; Приватбанк; Південний.

Також у місті є футбольна команда «Шахтар». Команда була заснована в 1972 році й почала виступати на першість Маловисківського району під назвою «Геолог» з квітня 1972.У 1982 році команда отримала теперішню назву «Шахтар».

Великих успіхів команда на-гора не видавала. Багаторазовий чемпіон Маловисківського району та володар кубка. Триразовий чемпіон області (по другій групі). Вище досягнення в першій групі — 6-е місце. 

У 2002 році команда «Шахтар» офіційно має назву Футбольний Клуб «Шахтар» (Смоліне).

Уранові перспективи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Завод ядерного палива (Смоліне)

«Ядерне паливо України» і «ТВЕЛ» у жовтні 2010 року підписали угоду про будівництво на території Україні підприємства з перероблення уранової руди.

Комісія з вибору майданчика для розміщення підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 на підсумковому засіданні 18 серпня 2011 рекомендувала розмістити об'єкт в районі смт Смоліне (Маловисківський р-он Кіровоградської обл.). Про це рішення говориться в пресрелізі на сайті державного концерну «Ядерне паливо України».

Таке рішення прийнято за підсумками вивчення трьох можливих майданчиків: в районі Жовтих Вод (Дніпропетровська обл.), Славутичі (Київська обл.) та Смоліне (Кіровоградська обл.)[3].

Вартість спорудження на території України підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 оцінюється в $ 370 млн.

В перспективі підприємство може стати значним наповнювачем бюджету району та області.

Персоналії

[ред. | ред. код]
  • Смолін Микола Васильович — геолог, керівник геологорозвідувальної партії № 47. Розвідав місцеве уранове родовище та сприяв будівництву Смолінської Шахти. Селище носить назву у честь нього.
  • Григорій Черниш — геолог, член геологорозвідувальної партії № 47. Зробив значний внесок в розвиток гірничо-видобувної промисловості селища.
  • Лашкул Віталій Леонідович — старший солдат, командир інженерно-саперного відділенняінженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ. Загинув у Луганський області від вибуху гранати під час проведення розмінування, рятуючи життя молодшого товариша по службі.
  • Пашко Олександр Іванович (1982—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смоліне&oldid=43816360