Соната для фортепіано № 2 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для фортепіано № 2
КомпозиторЛюдвіг ван Бетховен
Створено1794[1]
Видано1796[1]
ТональністьЛя мажор
Інструментуванняфортепіано

CMNS: Соната для фортепіано № 2 у Вікісховищі

Соната для фортепіано № 2 op. 2 № 2, ля мажор, Л. ван Бетховена — друга з циклу трьох сонат op. 2, присвячених Йозефу Гайдну. Написана в 1796 році і належить до раннього періоду творчості композитора. Друга частина сонати Largo appassionato згадується в повісті «Гранатовий браслет» О. Купріна як лейтмотив життя головного героя повісті Г. С. Желткова.

Складається з чотирьох частин:

  1. Allegro vivace (A-dur)
  2. Largo appassionato (D-dur)
  3. Scherzo. Allegretto (f-moll)
  4. Rondo. Grazioso (A-dur)
Початок першої частини
Початок другої частини
Початок третьої частини
Початок четвертої частини

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 2 (Бетховен)

  • Запис у виконанні Paavali Jumppanen[недоступне посилання]
  • ноти