Сорокін Михайло Іванович

Сорокін Михайло Іванович
Народився	1 червня 1922(1922-06-01) село Нікольське Нижньогородської губернії, тепер Гагінського району Нижньогородської області, Російська Федерація
Помер	22 лютого 2005(2005-02-22) (82 роки) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна і Війна в Афганістані 1979—1989
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	генерал армії
Партія	КПРС
Нагороди

Михайло Іванович Сорокін (1 червня 1922(19220601), село Нікольське Нижньогородської губернії, тепер Гагінського району Нижньогородської області, Російська Федерація — 22 лютого 2005, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Ленінградського військового округу, заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор міністерства оборони СРСР, генерал армії (2.11.1981). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.

Життєпис

Народився в селянській родині. Закінчив середню школу.

У Червоній армії з вересня 1941 року. Закінчив Горьковську школу радіоспеціалістів. Учасник німецько-радянської війни з січня 1942 року. Служив начальником радіостанції в 5-му кавалерійському корпусі. У бою 30 липня 1942 року на Сіверському Дінці був поранений. Після лікування направлений на короткострокові стрілецько-тактичні курси командного складу «Постріл». Після закінчення курсів у лютому 1943 року призначений командиром роти 330-го стрілецького полку 176-ї (129-ї гвардійської) стрілецької дивізії на Північно-Кавказькому, 1-му Українському фронтах.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З 1944 по 1945 рік — командир батальйону 330-го гвардійського стрілецького полку 129-ї гвардійської стрілецької дивізії. Під час Львівсько-Сандомирської наступальної операції влітку 1944 року батальйон Михайла Сорокіна першим увірвався в міста Ходорів та Дрогобич. Весною 1945 року Сорокіна призначили заступником командира 330-го гвардійського стрілецького полку 129-ї гвардійської стрілецької дивізії. З серпня 1945 року командував окремим навчальним батальйоном.

З 1946 по 1949 рік навчався у Військовій академії імені Фрунзе.

З 1949 року — командир окремого навчального батальйону 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії в Тулі. З грудня 1950 року — командир 331-го гвардійського парашутно-десантного полку 105-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії в Костромі. З 1955 року — заступник командира дивізії.

З січня 1957 року — командир 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, що базувалася на Далекому Сході.

З вересня 1962 по червень 1964 року — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР.

З червня 1964 року — заступник командувача повітряно-десантних військ із бойової підготовка, з січня 1966 року — 1-й заступник командувача повітряно-десантних військ СРСР.

З грудня 1969 року — 1-й заступник командувача Південної групи військ на території Угорщини.

З 19 серпня 1972 року — командувач 2-ї гвардійської танкової армії Групи радянських військ у Німеччині.

З серпня 1974 по жовтень 1976 року — 1-й заступник командувач військ Далекосхідного військового округу.

У жовтні 1976 — жовтні 1981 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

З 30 жовтня 1981 по 19 січня 1984 року — головний радянський військовий радник в Афганістані.

З 1983 року — 1-й заступник начальника Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР. У вересні 1984 — червні 1987 року — 1-й заступник головнокомандувача військ Західного напрямку.

11 червня 1987 — 1990 року — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор міністерства оборони СРСР.

У 1990—1992 роках — інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З січня 1992 року — у відставці в місті Москві.

Помер 22 лютого 2005 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі в Москві.

Військові звання

• Полковник
• Генерал-майор (25.05.1959)
• Генерал-лейтенант (16.06.1965)
• Генерал-полковник (28.10.1976)
• Генерал армії (2.11.1981)

Нагороди

• три ордени Леніна (3.06.1944,)
• два ордени Червоного Прапора (8.03.1945,)
• орден Олександра Невського (10.09.1944)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (27.05.1945, 6.04.1985)
• два ордени Червоної Зірки (4.06.1943, 1956)
• орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня
• орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (.11.2002)
• орден Червоного Прапора (Афганістан)
• Чехословацький воєнний хрест 1939
• медаль «За зміцнення дружби по зброї» (Чехословаччина)
• срібна медаль «Братерство по зброї» (Польща)
• медаль «Від вдячного афганського народу» (Афганістан)
• медалі
• Почесний громадянин міста Житомира

Джерела

• Сорокин Михаил Иванович (рос.)
• Сорокин Михаил Иванович (рос.)