Бардесан: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 23: Рядок 23:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився поблизу [[Едесса|Едесси]] на території сучасної [[Туреччина|Туреччини]]. Бардесан походив із заможньої родини, його батьки були прихильниками язичницької віри. За переказами, Бардесан до того, як перейшов до [[християнство|християнства]], був священиком у храмі Сирійської богині-матері в [[Ієраполіс]]і (зараз [[Марбідж]]). У юності товаришував з майбутнім правителем [[Абгар VIII|Абгаром VIII]] (177–212), який також перейшов до [[християнство|християнства]] і вважається першим християнським правителем в історії. 216 року [[римський імператор]] [[Каракалла]] усунув від влади сина [[Абгар VIII|Абгаром VIII]] Агбара IX, при дворі якого жив Бардесан. Після захоплення міста [[Едесса|Едесси]] римлянами в 216 році Бардесан, як припускають, вирушив до [[Вірменія|Вірменії]], де 222 року помер.
Народився поблизу [[Едесса|Едесси]] на території сучасної [[Туреччина|Туреччини]]. Бардесан походив із заможньої родини, його батьки були прихильниками язичницької віри. За переказами, Бардесан до того, як перейшов до [[християнство|християнства]], був священиком у храмі Сирійської богині-матері в [[Ієраполіс]]і (зараз [[Манбідж]]). У юності товаришував з майбутнім правителем [[Абгар VIII|Абгаром VIII]] (177–212), який також перейшов до [[християнство|християнства]] і вважається першим християнським правителем в історії. 216 року [[римський імператор]] [[Каракалла]] усунув від влади сина [[Абгар VIII|Абгаром VIII]] Агбара IX, при дворі якого жив Бардесан. Після захоплення міста [[Едесса|Едесси]] римлянами в 216 році Бардесан, як припускають, вирушив до [[Вірменія|Вірменії]], де 222 року помер.


==Доробок==
==Доробок==
Бардесан, за своїми поглядами, був ближче до офіційного християнського вчення, ніж інші [[гностицизм|гностики]] його часу. Водночас його світогляд розвивався під великим впливом [[халдеї|халдейської]] міфології та [[астрологія|астрології]]. Особливо приваблювали Бардесана питання [[космологія|космології]]. Численні твори Бардесана, релігійно-філософські, історичні та поетичні, були дуже поширені, і східні церковні письменники широко ними користувалися. Проте твори Барденаса засуджувалися християнськими авторами, що призвело до втрати більшої частини його доробку, як поетичної, так і прозової. Тож вчення Бардесана доводиться реконструйовувати за текстами його противників. До нас дійшла лише «Книга законів країн», створена сирійською мовою ({{lang-la|liber legum regionum}}) й записана, можливо, його учнем Філіпом. Цей тврі було перекладено грецькою, а пізніше й латиною. Грецькою його цитує відомий історик церкви [[Євсевій Кесарійський]] у своєму творі ''Praeparatio Evangelica'' (книга VI 10,1–48). Бардесан відомий і як автор сирійських церковних пісень, які зберігали популярність протягом декількох століть. [[Єфим Сирин]] знав його книгу зі 150 псалмами та гімнами й використовував гімни Бардесана, перелицьовуючи (за принципом [[Контрафактура|контрафактури]]) вірші, але зберігаючи мелодію.
Бардесан, за своїми поглядами, був ближче до офіційного християнського вчення, ніж інші [[гностицизм|гностики]] його часу. Водночас його світогляд розвивався під великим впливом [[халдеї|халдейської]] міфології та [[астрологія|астрології]]. Особливо приваблювали Бардесана питання [[космологія|космології]]. Численні твори Бардесана, релігійно-філософські, історичні та поетичні, були дуже поширені, і східні церковні письменники широко ними користувалися. Проте твори Барденаса засуджувалися християнськими авторами, що призвело до втрати більшої частини його доробку, як поетичної, так і прозової. Тож вчення Бардесана доводиться реконструйовувати за текстами його противників. До нас дійшла лише «Книга законів країн», створена сирійською мовою ({{lang-la|liber legum regionum}}) й записана, можливо, його учнем Філіпом. Цей тврі було перекладено грецькою, а пізніше й латиною. Грецькою його цитує відомий історик церкви [[Євсевій Кесарійський]] у своєму творі ''Praeparatio Evangelica'' (книга VI 10,1–48). Бардесан відомий і як автор сирійських церковних пісень, які зберігали популярність протягом декількох століть. [[Єфрем Сирин]] знав його книгу зі 150 псалмами та гімнами й використовував гімни Бардесана, перелицьовуючи (за принципом [[Контрафактура|контрафактури]]) вірші, але зберігаючи мелодію.


== Видання творів ==
== Видання творів ==

Версія за 08:42, 5 липня 2013

Бардесан
Файл:Bardesan.jpg
Бардесан
Народження 22 липня 154(0154-07-22)
Едесса
Смерть 222(0222)
імовірно Ані (Вірменія)
Знання мов
  • арабська і сирійська мова
    • Діяльність
  • поет, астролог
    • Школа / Традиція гностицизм

    Бардеса́н, також Бар-Дайсан, Вардесан (Bar-Daiṣān, 22 липня 154, Едесса - 222, імовірно Ані (Вірменія)  — сирійський філософ, теолог і поет. Творець сирійської літературної мови. Гностик, один з представників сирійської дуалістичної школи та найближчий попередник маніхейства.

    Біографія

    Народився поблизу Едесси на території сучасної Туреччини. Бардесан походив із заможньої родини, його батьки були прихильниками язичницької віри. За переказами, Бардесан до того, як перейшов до християнства, був священиком у храмі Сирійської богині-матері в Ієраполісі (зараз Манбідж). У юності товаришував з майбутнім правителем Абгаром VIII (177–212), який також перейшов до християнства і вважається першим християнським правителем в історії. 216 року римський імператор Каракалла усунув від влади сина Абгаром VIII Агбара IX, при дворі якого жив Бардесан. Після захоплення міста Едесси римлянами в 216 році Бардесан, як припускають, вирушив до Вірменії, де 222 року помер.

    Доробок

    Бардесан, за своїми поглядами, був ближче до офіційного християнського вчення, ніж інші гностики його часу. Водночас його світогляд розвивався під великим впливом халдейської міфології та астрології. Особливо приваблювали Бардесана питання космології. Численні твори Бардесана, релігійно-філософські, історичні та поетичні, були дуже поширені, і східні церковні письменники широко ними користувалися. Проте твори Барденаса засуджувалися християнськими авторами, що призвело до втрати більшої частини його доробку, як поетичної, так і прозової. Тож вчення Бардесана доводиться реконструйовувати за текстами його противників. До нас дійшла лише «Книга законів країн», створена сирійською мовою (лат. liber legum regionum) й записана, можливо, його учнем Філіпом. Цей тврі було перекладено грецькою, а пізніше й латиною. Грецькою його цитує відомий історик церкви Євсевій Кесарійський у своєму творі Praeparatio Evangelica (книга VI 10,1–48). Бардесан відомий і як автор сирійських церковних пісень, які зберігали популярність протягом декількох століть. Єфрем Сирин знав його книгу зі 150 псалмами та гімнами й використовував гімни Бардесана, перелицьовуючи (за принципом контрафактури) вірші, але зберігаючи мелодію.

    Видання творів

    • H.J.W. Drijvers (Hrsg.): The book of the Laws of Countries, 1965.
    • F. Nau (Hrsg.): Liber legum regionum (Patrologia Syriaca 2), 1907, S. 490–657.
    • Ders.: Bardesane, Le Livre des lois des Pays, 1931.

    Література

    • H. J. W. Drijvers, Bardaisan of Edessa, Assen 1966.

    Посилання


    Персоналії Це незавершена стаття про особу.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бардесан&oldid=12933725