Янко Микола Тимофійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Geohem (обговорення | внесок) |
Zag (обговорення | внесок) |
||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
* [http://dru-info.org.ua/?p=10 Почесні громадяни Дружківки] |
* [http://dru-info.org.ua/?p=10 Почесні громадяни Дружківки] |
||
* [http://www.vashsad.ua/news/events/show/2189/ Коли мовчать дерева і коріння] |
* [http://www.vashsad.ua/news/events/show/2189/ Коли мовчать дерева і коріння] |
||
* [http:// |
* [http://news-druzhkovka.ru/157/7.html Учитель и ученый Николай Янко // Наша Дружковка. — 2008. — 19 ноября.] |
||
* ''[[Швець Микола Олександрович |Швець М. О.]]'' Славний ювілей. (До 95-річчя Миколи Тимофійовича Янка) // Географія та основи економіки в школі. — 2007. — N 5. — С. 53 |
* ''[[Швець Микола Олександрович |Швець М. О.]]'' Славний ювілей. (До 95-річчя Миколи Тимофійовича Янка) // Географія та основи економіки в школі. — 2007. — N 5. — С. 53 |
||
* Педагог, науковець, літератор, краєзнавець: До 90-річчя від дня народження Миколи Тимофійовича Янка (1912) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2002 рік. — Донецьк, 2002. — С. 45-47. |
* Педагог, науковець, літератор, краєзнавець: До 90-річчя від дня народження Миколи Тимофійовича Янка (1912) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2002 рік. — Донецьк, 2002. — С. 45-47. |
Версія за 19:09, 27 серпня 2013
Янко Микола Тимофійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
18 травня 1912 Сахновщина | |||
Помер |
14 травня 2011 (98 років) Дружківка | |||
Діяльність | письменник, поет, публіцист | |||
Alma mater | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка | |||
Нагороди | ||||
|
Микола Тимофійович Янко (18 травня 1912, Сахновщина Полтавської губернії, нині Харківської області — 14 травня 2011, Дружківка Донецької обл.) — український географ, педагог, краєзнавець, лексикограф. Дійсний член Географічного товариства України. Кандидат педагогічних наук. Почесний громадянин Дружківки (1998).
Біографія
У десять років залишився сиротою, жив у нерідної матері, був пастухом.
Вчився у семирічній школі. Закінчивши навчання у школі на «відмінно», вступив до Красноградського педагогічного технікуму, який закінчив 1931 року. Того ж року його призначають завідувачем (директором) початкової чотирирічної школи в селі Дружківка (нині Олексієво-Дружківка) Донецької області.
У 1932 за його старань, школа стає семирічною. 1940 року за рік з похвальною відзнакою закінчив дворічний Артемівський вчительський інститут[1].
В часі Другої світової війни продовжував викладати в школі та працював з радянською партизанкою. По війні — вчитель географії Олексієво-Дружківської середньої школи.
Навчаючи, навчався — закінчив Луганський педагогічний інститут (нині — Луганський національний університет).
Науковий доробок
У 1930-х роках став першим дослідником скам'янілих араукарій на території Олексієво-Дружківки — найдревніших скам'янілостей на Землі , чий вік налічує 250 мільйонів років.
Розробив туристичні маршрути Донбасом для школярів; автор статей про рослиний і тваринний світ та народознавство Донеччини у республіканських та обласних збірниках: «Краєзнавство в школі» — 1955, 1963, 1970; «Учитель географии о своей работе» — 1958, «Пам'ятники природи Донеччини» — 1979, «Гомін землі» — 1993.
Досвід його роботи експонувався на постійній педагогічній республіканській виставці в Києві. Дійсний член Географічного товариства СРСР; відмінник народної освіти. Неодноразово отримував запрошення викладати в ВНЗ, проте залишався на постійному місці роботи.
Протягом своєї краєзнавчої діяльності в газетах Донеччини надрукував до 20 книг, понад 400 статей про рідний край. Топонімічний словник-довідник Української РСР витримав два видання. Отримав почесне звання «Заслужений краєзнавець Донецької області» під числом 1. Нагороджений орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю в часі війни 1941–1945 років», грамотами міністерства освіти. З 1955 впродовж 15 років — позаштатний кореспондент НДІ педагогіки УРСР.
Серед учнів — Олекса Тихий. Співзасновник Благодійного фонду пам'яті Олекси Тихого в Дружківці [2].
Праці
Микола Янко - автор понад 20 наукових книжок та 400 статей [1].
- Топонімічний словник-довідник Української РСР. — К.: Радянська школа, 1973. — 180 с.
- Легенди Донеччини / Зібрав і упорядкував М. Янко. — Дружківка, 1995. — 120 с.
- Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998. — 432 с.
- Гомін землі: Загадки топоніміки: Для середнього та старшого шкільного віку. — К.: Веселка, 2000. — 128 с.
Примітки
- ↑ У м. Артемівськ (кол. Бахмут) нині за цим профілем є тільки Артемівське педагогічне училище.
- ↑ Олекса Тихий повертається
Посилання
- Почесні громадяни Дружківки
- Коли мовчать дерева і коріння
- Учитель и ученый Николай Янко // Наша Дружковка. — 2008. — 19 ноября.
- Швець М. О. Славний ювілей. (До 95-річчя Миколи Тимофійовича Янка) // Географія та основи економіки в школі. — 2007. — N 5. — С. 53
- Педагог, науковець, літератор, краєзнавець: До 90-річчя від дня народження Миколи Тимофійовича Янка (1912) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2002 рік. — Донецьк, 2002. — С. 45-47.
- До 95-річчя
- День інформації «Донеччина — мій рідний край»
- Умер Николай Янко… // Наша Дружківка. №20 за 18 мая 2011 г."
- Дружківський робітник
- Запаліть свічку пам"яті
- Дружківський робочий
- Кам"яний ліс у нас є
- ЮНЕСКО, захисти кам"яний ліс
- [bibliomiste4ko.kharkiv.ua/vidatni_ludi/janko_mikola_timofijovich.doc Янко Микола Тимофійович (doc)]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 18 травня
- Народились 1912
- Померли 14 травня
- Померли 2011
- Випускники Луганського університету
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Українські педагоги
- Українські краєзнавці
- Дослідники природи сходу України
- Кандидати наук
- Уродженці Сахновщинського району
- Почесні громадяни Дружківки