Ребуція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Література: вікіфікація
оформлення, доповнення
Рядок 36: Рядок 36:
*''[[Rebutia steinmannii]]''
*''[[Rebutia steinmannii]]''
*''[[Rebutia krainziana]]''
*''[[Rebutia krainziana]]''
| wikispecies =
| wikispecies = Rebutia
| itis =
| itis =
| ncbi = 432459
| ncbi = 432459
Рядок 53: Рядок 53:
== Синоніми ==
== Синоніми ==


* Aylostera [[Speg.]];
* ''Aylostera'' [[Speg.]];
* Digitorebutia [[Buin.]];
* ''Digitorebutia'' [[Buin.]];
* Mediolobivia [[Backbg.]];
* ''Mediolobivia'' [[Backbg.]];
* Spegazzinia [[Backbg.]];
* ''Spegazzinia'' [[Backbg.]];
* Sulcorebutia [[Werd.]];
* ''Sulcorebutia'' [[Werd.]];
* Weingartia [[Werd.]]
* ''Weingartia'' [[Werd.]]


== Систематика ==
== Систематика ==


Рід ''Rebutia'' був описаний в [[1895]] німецьким ботаніком [[Карл Моріц Шуман|Карлом Шуманом]] (1851—1904).
Рід ''Rebutia'' був описаний в [[1895]] німецьким ботаніком [[Карл Моріц Шуман|Карлом Шуманом]] (1851–1904).


Як і багато інших південноамериканських родів, цей рід породив безліч суперечок. В наш час{{коли}} в цей рід включені види таких раніше самостійних родів, як ''Aylostera'', ''Digitorebutia'' (інша звана ''Mediolobivia''), ''Rebutia'', ''Sulcorebutia'' і ''Weingartia'', що викликає суперечки і таксономічну плутанину, тому що не всі систематики згодні з таким укрупненням.
Як і багато інших південноамериканських родів, цей рід породив безліч суперечок. В наш час{{коли}} в цей рід включені види таких раніше самостійних родів, як ''Aylostera'', ''Digitorebutia'' (інша звана ''Mediolobivia''), ''Rebutia'', ''Sulcorebutia'' і ''Weingartia'', що викликає суперечки і таксономічну плутанину, тому що не всі систематики згодні з таким укрупненням.
Рядок 68: Рядок 68:
== Ареал та екологія ==
== Ареал та екологія ==


Батьківщина рослин цього роду — [[Болівія]] і північна [[Аргентина]], де вони ростуть в гірських місцевостях на східній стороні [[Анди|Андських гір]] на висоті 1500-4000 м над [[рівень моря|рівнем моря]], в умовах різкої зміни денних і нічних температур і підвищеної концентрації [[ультрафіолетові промені|ультрафіолетових променів]]. Часто селяться під притінінням [[чагарник]]ової рослинності.
Батьківщина рослин цього роду — [[Болівія]] і північна [[Аргентина]], де вони ростуть в гірських місцевостях на східній стороні [[Анди|Андських гір]] на висоті 1500-4000 м над [[рівень моря|рівнем моря]], в умовах різкої зміни денних і нічних температур і підвищеної концентрації [[ультрафіолетові промені|ультрафіолетових променів]]. Часто селяться під притінінням [[чагарник]]ової рослинності.


== Опис ==
== Опис ==
Рядок 76: Рядок 76:
=== Квітки ===
=== Квітки ===


Рослини цього роду цвітуть легко і рясно. [[Самозапилення|Самозапильні]] [[квітка|квітки]] з'являються з нижніх [[Ареола (ботаніка)|ареол]]. За кольором вони різноманітні: фіолетові, рожеві, яскраво-червоні, помаранчеві, жовті і білуваті. Квітки середнього розміру: від 1,5 до 4 см в діаметрі. Квіткова трубка гола.
Рослини цього роду цвітуть легко і рясно. [[Самозапилення|Самозапильні]] [[квітка|квітки]] з'являються з нижніх [[Ареола (ботаніка)|ареол]]. За кольором вони різноманітні: фіолетові, рожеві, яскраво-червоні, помаранчеві, жовті і білуваті. Квітки середнього розміру: від 1,5 до 4 см в діаметрі. Квіткова трубка гола.


== Культура ==
== Культура ==
Рядок 85: Рядок 85:


Маючи ніжну шкірку, ребуції часто вражаються [[павутинний кліщ|павутинним кліщем]].
Маючи ніжну шкірку, ребуції часто вражаються [[павутинний кліщ|павутинним кліщем]].

== Див. також ==

* [[Систематика кактусових]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 91: Рядок 95:
== Джерела ==
== Джерела ==


* [http://www.cactuskiev.com.ua/cactuswiki/index.php/Rebutia Київський сайт про кактуси та кактусистів]
* [http://www.cactuskiev.com.ua/cactuswiki/index.php/Rebutia Український сайт про кактуси та кактусистів]


== Література ==
== Література ==
Рядок 97: Рядок 101:
* {{КІСР}}
* {{КІСР}}
* [[Приходько Світлана Миколаївна|С. М. Приходько]]. Кактуси. — Видавництво «[[Наукова думка]]», 1974 {{ref-uk}}
* [[Приходько Світлана Миколаївна|С. М. Приходько]]. Кактуси. — Видавництво «[[Наукова думка]]», 1974 {{ref-uk}}
* [[Борисенко Тамара Іванівна|Борисенко Т. И.]] Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286с., ил. {{ref-ru}}
* [[Борисенко Тамара Іванівна|Борисенко Т. И.]] Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. {{ref-ru}}
* [[Буренков Арлен Олександрович|Буренков А. А.]] '''Кактусы в гостях и дома''', — Феникс, 2007 г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1 {{ref-ru}}
* [[Буренков Арлен Олександрович|Буренков А. А.]] '''Кактусы в гостях и дома''', — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 {{ref-ru}}
* [[Ян Ван дер Неєр|Ян Ван дер Неер]]. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 {{ref-ru}}
* [[Ян Ван дер Неєр|Ян Ван дер Неер]]. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 {{ref-ru}}
* Нико Вермёлен '''Кактусы''' Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5 {{ref-ru}}
* Нико Вермёлен '''Кактусы''' Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5 {{ref-ru}}


== Посилання ==
== Посилання ==


* [http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/genus.pl?10283 Germplasm Resources Information Network {{ref-en}}]
* [http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/genus.pl?10283 ''Rebutia'' на сайті «[[Germplasm Resources Information Network]]» (GRIN) [[Міністерство сільського господарства США|Міністерства сільського господарства США]]] {{ref-en}}
* [http://www.plantsystematics.org/cgi-bin/dol/dol_terminal.pl?taxon_name=Rebutia&rank=genus Plantsystematics {{ref-en}}]
* [http://www.plantsystematics.org/cgi-bin/dol/dol_terminal.pl?taxon_name=Rebutia&rank=genus ''Rebutia'' на сайті «Plantsystematics» {{ref-en}}]
* [http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Rebutia.html Desert-tropicals {{ref-en}}]
* [http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Rebutia.html ''Rebutia'' на сайті «Desert-tropicals» {{ref-en}}]


[[Категорія:Кактусові]]
[[Категорія:Кактусові]]

Версія за 13:13, 20 липня 2015

Ребуція (Rebutia)
Квітучі ребуції
Квітучі ребуції
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Ребуція (Rebutia)
K.Schum.
Види
Посилання
Вікісховище: Category:Rebutia
Віківиди: Rebutia
EOL: 5195336
IPNI: 295618-2
NCBI: 432459

Ребу́ція (Rebutia) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Етимологія та українська назва

Назва роду носить ім'я французького винороба та садовода П'єра Ребю (фр. Pierre Rebut), який в XIX ст. був відомим експертом по кактусам і продавцем.

В українській літературі з кактусної тематики вживається назва «Ребуція»[1][2] та Ребютія[3]. А. О. Буренков у своїй книзі «Кактуси в гостях та вдома» також наводить назву російською — «Ребютия» (укр. «Ребютія»)[4]. Серед кактусистів та в інтернеті також зустрічається назва «Ребюція» (рос. «Ребюция»).[5][6]

Синоніми

Систематика

Рід Rebutia був описаний в 1895 німецьким ботаніком Карлом Шуманом (1851–1904).

Як і багато інших південноамериканських родів, цей рід породив безліч суперечок. В наш час[коли?] в цей рід включені види таких раніше самостійних родів, як Aylostera, Digitorebutia (інша звана Mediolobivia), Rebutia, Sulcorebutia і Weingartia, що викликає суперечки і таксономічну плутанину, тому що не всі систематики згодні з таким укрупненням.

Ареал та екологія

Батьківщина рослин цього роду — Болівія і північна Аргентина, де вони ростуть в гірських місцевостях на східній стороні Андських гір на висоті 1500-4000 м над рівнем моря, в умовах різкої зміни денних і нічних температур і підвищеної концентрації ультрафіолетових променів. Часто селяться під притінінням чагарникової рослинності.

Опис

Рослини описуються як невеликі кулясті кактуси, багато з яких формують великі групи. У культурі спостерігаються випадки, коли група ребуцій виростає навіть більше розміром, ніж у дикій природі. Ребуції мають велику різноманітність форм і колючок. Колючки зазвичай не жорсткі. З віком рослини дещо змінюють форму, стаючи з кулястих коротко-циліндричними.

Квітки

Рослини цього роду цвітуть легко і рясно. Самозапильні квітки з'являються з нижніх ареол. За кольором вони різноманітні: фіолетові, рожеві, яскраво-червоні, помаранчеві, жовті і білуваті. Квітки середнього розміру: від 1,5 до 4 см в діаметрі. Квіткова трубка гола.

Культура

У більшості випадків вважається, що рід досить простий в культурі і рекомендується для початківців. Ґрунт для цих рослин повинен бути проникним і мати слабокислу реакцію. Освітлення має бути сильним — любителя не повинна вводити в оману уявна ніжність цих рослин, однак навесні вони можуть бути схильні до опіків. Полив повинен бути регулярним, але між поливами земляний ком повинен повністю просохнути. Переливу ці рослини не прощають — не варто забувати про те, що на батьківщині рослини часто ростуть на крутих схилах, де вода не затримується, при дощі скочуючись вниз. Вітається розташування ні свіжому повітрі. У зимовий період ребуції здатні витримувати низькі температури, але краще утримувати їх при температурі 6-8 °C. Коли рослини молоді, їх потрібно пересаджувати щорічно. Але з віком їх краще замінити нечастими акуратними перевалками, при яких додається свіжа землесуміш.

Розмноження ребуцій — вегетативне (відростками) або генеративне (насінням). Насіння ребуцій краще проростає при температурі 16-18 °C.

Маючи ніжну шкірку, ребуції часто вражаються павутинним кліщем.

Див. також

Примітки

  1. ↑ С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)
  2. ↑ Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986г., — 286с., ил. (рос.)
  3. ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  4. ↑ Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1
  5. ↑ Азбука кактусовода (рос.)
  6. ↑ Кактуси (рос.)

Джерела

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ребуція&oldid=16490310