Генеральний прокурор (Україна): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
уточнення Мітка: редагування коду 2017 |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
| попередник = |
| попередник = |
||
| вступний = |
| вступний = |
||
| створення = |
| створення = 29 квітня 1918 (початково) / 5 листопада 1991 (пост-[[Проголошення незалежності України|проголошення]]) |
||
| засновник = [[Маркович Дмитро Васильович|Дмитро Маркович]] (початково) / [[Шишкін Віктор Іванович|Віктор Шишкін]] (в.о.) |
| засновник = [[Маркович Дмитро Васильович|Дмитро Маркович]] (початково) / [[Шишкін Віктор Іванович|Віктор Шишкін]] (в.о.) |
||
| названо_за = |
| названо_за = |
||
Версія за 11:54, 6 грудня 2017
| Генеральний прокурор України | |
|---|---|
.svg) Емблема генеральної прокуратури України | |
| Генеральна прокуратура | |
| Тип | public prosecutor generald |
| Номінує | Президент |
| Призначає | Верховна Рада |
| Термін каденції | 6 років |
| Твірний інструмент | Конституція - Стаття 122 |
| Створення | 29 квітня 1918 (початково) / 5 листопада 1991 (пост-проголошення) |
| Засновник | Дмитро Маркович (початково) / Віктор Шишкін (в.о.) |
| Вебсайт | gp.gov.ua |
Генеральний прокурор України — посадова особа, що очолює єдину централізовану систему прокуратури України. Генеральний прокурор — найвища адміністративна посада Генеральної прокуратури України.
5 січня 2017 року набрав чинності закон, яким написання посади «Генеральний прокурор України» скорочене до «Генеральний прокурор»[1].
Актуальним Генеральним прокурором України є Юрій Луценко[2].
Засади статусу
Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України (стаття 1311 Конституції України). Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:
- закінчення строку, на який його призначено;
- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
- порушення вимог щодо несумісності;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
- припинення його громадянства;
- подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
- з інших підстав[3].
Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності.
Строк повноважень Генерального прокурора України — шість років. Цей строк, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні, є однією з гарантій незалежності Генерального прокурора. Метою законодавчого закріплення безперервного п'ятирічного строку повноважень прокурорів є запобігання сторонньому безпідставному втручанню в їхню роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення інших протиправних впливів[4].
«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою правоохоронного відомства, так і політичним діячем. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й конституційно-політичну відповідальність, яка може настати після висловлення парламентом недовіри, що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…»[5].
Генеральний прокурор України входять за посадою до складу Вищої ради юстиції.
Згідно статті 107 Конституції України за посадою є Членом Ради національної безпеки і оборони України.
Повноваження
Згідно статті 9 Закону України «Про прокуратуру», прийнятого 14.10.2014 р. і чинного з 15.07.2015 р., Генеральний прокурор України:
- представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
- організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;
- призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад;
- на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування прокурора на посаді;
- затверджує акти з питань щодо організації діяльності органів прокуратури;
- затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
- виконує інші повноваження, передбачені законами України.
Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Вони можуть як бути, так і не бути нормативно-правовими актами.
У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник, а в разі відсутності першого заступника — один із заступників[6].
Див. також
- Генеральні прокурори України
- Державний діяч
- Державний радник юстиції України
- Закон України «Про прокуратуру»
Примітки
- ↑ Про Вищу раду правосуддя: Верховна Рада України; Закон від 21.12.2016 № 1798-VIII
- ↑ Юрія Луценка призначено Генеральним прокурором України / Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України, 12.05.2016 Архівовано 12.05.2016
- ↑ Стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»
- ↑ У справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 122 Конституції України, частини третьої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»: Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 02.04.2008 № 5-рп/2008
- ↑ Окрема думка судді Конституційного Суду України Кампа В. М.
- ↑ Про прокуратуру: Верховна Рада України; Закон, Перелік від 14.10.2014 № 1697-VII
Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Генеральний прокурор (Україна) |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прокурори України |