Вища рада правосуддя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вища рада правосуддя
Загальна інформація:
Тип: незалежний колегіальний конституційний орган
Юрисдикція: Україна Україна
Відомство-попередник: Вища рада юстиції
Структура:
Голова ВРП: Говоруха Володимир Іванович
Ключовий документ: Закон України «Про Вищу раду правосуддя»
Бюджет: 225 млн. (2019)[1]
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: м. Київ, вул. Студентська, 12-а
Веб-сайт:
www.vru.gov.ua

Вища рада правосуддя  — колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Історія створення[ред. | ред. код]

Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» набув чинності 5 січня 2017 року[2].

Рішення про реорганізацію було прийнято Вищою радою юстиції відповідно до Конституції України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» 12 січня 2017 року.

Завдання[ред. | ред. код]

Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка:

  1. вносить подання про призначення судді на посаду;
  2. ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
  3. розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
  4. ухвалює рішення про звільнення судді з посади;
  5. надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;
  6. ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
  7. вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
  8. ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;
  9. здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Стаття 131 в редакції Закону № 1401-VIII від 02.06.2016

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»:

1. Вища рада правосуддя:

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;

4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів;

5) розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

6) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

7) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;

8) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

9) вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів;

10) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації;

11) ухвалює рішення про припинення відставки судді;

12) погоджує кількість суддів у суді;

13) затверджує Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему, Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

14) погоджує Типове положення про апарат суду, Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників;

15) надає обов'язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів;

16) здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя;

17) затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів;

18) погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду;

19) призначає на посаду та звільняє з посади Голову Державної судової адміністрації України, його заступників;

20) визначає за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничну чисельність працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь;

21) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

2. Вища рада правосуддя в зв'язку із реалізацією визначених законом повноважень бере участь у міжнародному співробітництві, у тому числі взаємодіє з іноземними закладами, установами та організаціями з питань правосуддя, може бути членом відповідних міжнародних асоціацій.

3. Вища рада правосуддя може залучати для виконання допоміжних і консультативних функцій органи суддівського самоврядування, установи та організації, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів та інших спеціалістів.

Склад[ред. | ред. код]

Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох — обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох — призначає Президент України, двох — обирає Верховна Рада України, двох — обирає з'їзд адвокатів України, двох — обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох — обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.[2]

Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя визначається законом.

Голова Верховного Суду України входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.

Член Вищої ради правосуддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади (крім посади Голови Верховного Суду), виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

Член Вищої ради правосуддя має належати до правничої професії та відповідати критерію політичної нейтральності.

Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги до члена Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п'ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді.

Поточний склад Вищої ради правосуддя[ред. | ред. код]

Станом на 2 червня 2019 року склад Вищої ради правосуддя (ВРП) оновлено:[3]

№ п/п ПІБ Рід занять Попереднє місце роботи Посада Дата призначення Дата складання присяги Суб'єкт призначення
1. Говоруха Володимир Іванович суддя суддя Київського апеляційного суду Голова ВРП (з 16.04.2019) 06.03.2018 06.03.2018 З'їзд суддів України
2. Шапран Віктор Валентинович суддя суддя Київського апеляційного господарського суду Член ВРП, секретар Першої Дисициплінарної палати 15.03.2017 15.03.2017 З'їзд суддів України
3. Худик Микола Павлович суддя суддя Київського апеляційного суду 15.03.2017 15.03.2017 З'їзд суддів України
4. Овсієнко Андрій Анатолійович суддя заступник голови апеляційного суду Волинської області член Вищої ради правосуддя, Секретар Третьої Дисциплінарної палати 15.03.2017 15.03.2017 З'їзд суддів України
5. Артеменко Ігор Анатолійович суддя суддя апеляційного суду Одеської області член Вищої ради правосуддя, член Другої Дисциплінарної палати 15.03.2017 15.03.2017 З'їзд суддів України
6. Гречківський Павло Миколайович адвокат керівник Адвокатського бюро Гречківського, м. Київ член Вищої ради правосуддя, член Третьої Дисциплінарної палати, 15.02.2019 26.04.2019 З’їзд адвокатів України
7. Грищук Віктор Климович науковець головний науковий співробітник Львівського державного університету внутрішніх справ член Вищої ради правосуддя, член Другої Дисциплінарної палати 14.03.2019 29.04.2019 З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
8. Данішевська Валентина Іванівна суддя директор благодійної організації «Центр комерційного права» Голова Верховного Суду, член Вищої ради правосуддя (за посадою) 30.11.2017 30.11.2017 За посадою
9. Іванова Лариса Броніславівна суддя суддя господарського суду міста Києва член Вищої ради правосуддя, член Третьої Дисциплінарної палати 19.12.2018 01.05.2019 З’їзд суддів України
10. Краснощокова Наталія Степанівна суддя суддя Донецького апеляційного суду член Вищої ради правосуддя, член Першої Дисциплінарної палати 20.12.2018 08.01.2019 З’їзд суддів України
11. Маловацький Олексій Володимирович адвокат юрист ТОВ «Юридична компанія «Юс Новітас» член Вищої ради правосуддя, член Першої Дисциплінарної палати 15.02.2019 01.05.2019 З’їзд адвокатів України
12. Матвійчук Віктор Володимирович прокурор прокурор Дніпропетровської області член Вищої ради правосуддя, член Третьої Дисциплінарної палати 20.12.2018 02.05.2019 Всеукраїнська конференція прокурорів
13. Прудивус Олег Васильович суддя голова Запорізького окружного адміністративного суду член Вищої ради правосуддя, член Другої Дисциплінарної палати 19.12.2018 16.01.2019 З’їзд суддів України
14. Фомін Ігор Юрійович адвокат голова корпорації «Українська правнича група» член Вищої ради правосуддя, член Першої Дисциплінарної палати 20.12.2018 28.04.2019 Всеукраїнська конференція прокурорів
15. Швецова лариса Анатоліївна суддя суддя Харківського апеляційного суду член Вищої ради правосуддя, член Третьої Дисциплінарної палати 06.03.2018 06.03.2018 З’їзд суддів України
16. Шелест Світлана Богданівна суддя заступник голови Шостого апеляційного адміністративного суду член Вищої ради правосуддя, член Першої Дисциплінарної палати 19.12.2018 01.05.2019 З’їзд суддів України

Колишні члени Вищої ради правосуддя

Порядок призначення членів ВРП[ред. | ред. код]

На посаду члена Вищої ради правосуддя може бути обраний (призначений) громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п'ятнадцяти років, належить до правничої професії та відповідає критерію політичної нейтральності.

Члени Вищої ради правосуддя, крім Голови Верховного Суду, здійснюють свої повноваження на постійній основі.

На членів Вищої ради правосуддя поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.

Члени Вищої ради правосуддя у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів.

Член Вищої ради правосуддя має відповідати критерію політичної нейтральності. Зокрема, не може бути обрана (призначена) членом Вищої ради правосуддя особа, яка на день обрання (призначення):

1) є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;

2) є обраною на виборну посаду в органі державної влади (крім судової) чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;

3) бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.

Член Вищої ради правосуддя не має права суміщати свою посаду з будь-якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, органі суддівського, адвокатського чи прокурорського самоврядування, зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, з підприємницькою діяльністю, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду (крім посади Голови Верховного Суду), виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або отримувати іншу винагороду, крім винагороди члена Вищої ради правосуддя (за винятком здійснення викладацької, наукової чи творчої діяльності та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Член Вищої ради правосуддя не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

Особа, яка є власником акцій або володіє іншими корпоративними правами чи має інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов'язана передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді члена Вищої ради правосуддя. Член Вищої ради правосуддя може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є.

Член Вищої ради правосуддя, який є суддею, не може здійснювати правосуддя (крім Голови Верховного Суду).

Член Вищої ради правосуддя, який є адвокатом, повинен на час здійснення повноважень члена Вищої ради правосуддя зупинити в установленому порядку адвокатську діяльність.

На час здійснення суддею, прокурором, адвокатом повноважень члена Вищої ради правосуддя він не може брати участі в органах суддівського, адвокатського чи прокурорського самоврядування.

Не можуть бути членами Вищої ради правосуддя:

1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;

4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;

5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах (крім посади Голови Верховного Суду);

6) особи, які не відповідають вимогам Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш ніж протягом тридцяти календарних днів із дня виникнення обставин, що призводять до порушення вимог щодо несумісності, чи іншого строку, встановленого Вищою радою правосуддя відповідно до Закону.

Перебування особи на посаді члена Вищої ради правосуддя також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади».

Обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, передбаченому Законом «Про Вищу раду правосуддя», на основі принципів верховенства права, професійності, публічності, політичної нейтральності.

Структура[ред. | ред. код]

Постійні Комісії ВРП[ред. | ред. код]

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя може утворювати інші (окрім Дисциплінарних палат) органи для виконання повноважень, визначених Конституцією України, цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

30 травня 2017 року рішенням Вищої ради правосуддя № 1332/0/15-17 затверджено Положення про комісії Вищої ради правосуддя.

Рішення про утворення органів Вищої ради правосуддя та про їх персональний склад ухвалюються Вищою радою правосуддя (частина сьома статті 26 Закону).

Дисциплінарні палати[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 131 Конституції України в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» створює новий орган для розгляду дисциплінарних справ суддів — Дисциплінарні палати.

Секретаріат[ред. | ред. код]

Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя здійснює секретаріат. Положення про секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджується Вищою радою юстиції. Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя є державними службовцями.

З початку створення (з 1998 до 2011 року) секретаріат ВРЮ очолював Шинкар Олександр Іванович.

З 7.11.2011 по 10.09.2015 керівником секретаріату ВРЮ була Булка Ольга Аркадїівна.

З 11.09.2015 керівником секретаріату ВРЮ (нині — ВРП) призначено Пушкаря Сергія Івановича.

Інші органи при ВРП[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 593 — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. а б Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII
  3. Склад Вищої ради правосуддя — Вища рада правосуддя, станом на 2 червня 2019

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]