Ксенотим: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|250px|Ксенотим.]]
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|250px|Ксенотим.]]
'''Ксенотим''' ([[російська мова|рос.]] ксенотим, [[англійська мова|англ.]] xenotime, [[німецька мова|нім.]] Xenotim m) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]]. Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, [[Норвегія]]. Назву дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]].
'''Ксенотим''' ([[російська мова|рос.]] ксенотим, [[англійська мова|англ.]] xenotime, [[німецька мова|нім.]] Xenotim m) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]].

Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, [[Норвегія]]. Назва ксенотим від грецьких слів ''κενός'' - "марно" та ''τιμή'' - честь. Назву мінералу дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]] - це його реакція на заяву шведського хіміка [[Берцеліус|Йона Якоба Берцеліуса,]] про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).
== Загальний опис ==
== Загальний опис ==
Формула: YPO<sub>4</sub>.
Формула: YPO<sub>4</sub>.

Версія за 12:12, 29 вересня 2018

Ксенотим.

Ксенотим (рос. ксенотим, англ. xenotime, нім. Xenotim m) — мінерал класу фосфатів.

Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - честь. Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).

Загальний опис

Формула: YPO4.

Містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.

Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.

Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.

Сингонія тетрагональна.

Кристали призматичні, дипірамідальні.

Твердість 4–5.

Густина 4,3.

Крихкий.

Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.

Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.

Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.

Збагачується аналогічно монациту.

Див. також

Література

Посилання