Ксенотим: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|250px|Ксенотим.]] |
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|250px|Ксенотим.]] |
||
'''Ксенотим''' ([[російська мова|рос.]] ксенотим, [[англійська мова|англ.]] xenotime, [[німецька мова|нім.]] Xenotim m) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]]. |
'''Ксенотим''' ([[російська мова|рос.]] ксенотим, [[англійська мова|англ.]] xenotime, [[німецька мова|нім.]] Xenotim m) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]]. |
||
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, [[Норвегія]]. Назва ксенотим від грецьких слів ''κενός'' - "марно" та ''τιμή'' - честь. Назву мінералу дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]] - це його реакція на заяву шведського хіміка [[Берцеліус|Йона Якоба Берцеліуса,]] про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм). |
|||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
Формула: YPO<sub>4</sub>. |
Формула: YPO<sub>4</sub>. |
Версія за 12:12, 29 вересня 2018
Ксенотим (рос. ксенотим, англ. xenotime, нім. Xenotim m) — мінерал класу фосфатів.
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - честь. Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).
Загальний опис
Формула: YPO4.
Містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.
Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.
Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.
Кристали призматичні, дипірамідальні.
Твердість 4–5.
Густина 4,3.
Крихкий.
Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.
Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.
Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.
Збагачується аналогічно монациту.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ксенотим |