Ксенотим
| Ксенотим | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Хімічна формула | YPO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 8.AD.35[2] |
| Dana 8 | 38.4.11.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Тетрагональна сингонія |
 Ксенотим на Вікісховищі | |
-177579.jpg)
Ксенотим (рос. ксенотим; англ. xenotime; нім. Xenotim m) — мінерал класу фосфатів.
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).
Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію (Y) та ітербію (Yb) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO4] або Yb [PO4], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO4].
Ксенотим Y [PO4] містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.
Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.
Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.
Кристали призматичні, дипірамідальні.
Твердість 4–5.
Густина 4,3.
Крихкий.
Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.
Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.
Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.
Збагачується аналогічно монациту.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ксенотим // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ксенотим // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
