Ксенотим: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
PipepBot (обговорення | внесок)
м робот додав: fr:Xenotime
ArthurBot (обговорення | внесок)
м робот додав: sk:Xenotím
Рядок 40: Рядок 40:
[[pl:Ksenotym]]
[[pl:Ksenotym]]
[[pt:Xenótimo]]
[[pt:Xenótimo]]
[[sk:Xenotím]]

Версія за 17:39, 22 березня 2009

Ксенотим (рос. ксенотим, англ. xenotime, нім. Xenotim m) – мінерал класу фосфатів

Формула: YPO4.

Містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.

Домішки – важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.

Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.

Сингонія тетрагональна.

Кристали призматичні, дипірамідальні.

Твердість 4-5.

Густина 4,3.

Крихкий.

Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.

Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.

Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.

Збагачується аналогічно монациту.

Література