Балістична ракета: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 5. #IABot (v2.0beta10ehf1) |
замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
* масою ракети в початковий і кінцевий моменти часу. |
* масою ракети в початковий і кінцевий моменти часу. |
||
Робота команди [[Вернер фон Браун|Вернера фон Брауна]] дозволила німцям розробити і освоїти повний цикл технологій, необхідних для виробництва балістичної ракети [[Фау-2]] (V2), що стала не тільки першою у світі бойовою балістичної ракетою серійного виготовлення<ref>http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/0/07/1001141.htm?text= |
Робота команди [[Вернер фон Браун|Вернера фон Брауна]] дозволила німцям розробити і освоїти повний цикл технологій, необхідних для виробництва балістичної ракети [[Фау-2]] (V2), що стала не тільки першою у світі бойовою балістичної ракетою серійного виготовлення<ref>http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/0/07/1001141.htm?text=фау-2&encid=krugosvet&stpar3=1.3</ref>, а й першою отримала бойове застосування (8 вересня [[1944]] року). Надалі, [[Фау-2]] стала відправною точкою та основою для розвитку технологій ракет-носіїв народногосподарського призначення і бойових балістичних ракет, як в [[СРСР]], так і в [[США]], які незабаром стали лідерами в цій галузі. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 22:36, 22 травня 2019
Балісти́чна раке́та — різновид ракетної зброї. Велику частину польоту здійснює балістичною траєкторією, тобто перебуває в некерованому русі.
Потрібна швидкість і напрямок польоту повідомляються балістичній ракеті на активній ділянці польоту системою управління польотом ракети. Після відключення двигуна залишок шляху бойова частина, що є корисним навантаженням ракети, рухається балістичною траєкторією. Балістичні ракети можуть бути багатоступеневими, у цьому випадку, після досягнення заданої швидкості відпрацьовані ступені відкидаються. Така схема дозволяє зменшити поточну вагу ракети, тим самим дозволяючи збільшити її швидкість.
Балістичні ракети можуть запускатися з різноманітних пускових установок: стаціонарних — шахтних або відкритих, мобільних — на базі колісного або гусеничного шасі, літаків, кораблів і підводних човнів.
За галуззю застосування балістичні ракети поділяються на стратегічні і тактичні. Часто можна зустріти поділ ракет за дальністю польоту, хоча ніякої подібної загальноприйнятої стандартної класифікації ракет немає. Різні держави і неурядові експерти застосовують різні класифікації дальностей ракет.
Міжконтинентальні ракети і ракети середньої дальності часто використовують як стратегічні та оснащують ядерними боєголовками. Їх перевагою перед літаками є малий час підльоту (менш ніж півгодини за міжконтинентальної дальності) і велика швидкість головної частини, що сильно ускладнює їх перехоплення навіть сучасною системою ПРО.
Перші теоретичні роботи, пов'язані з описуваним класом ракет, відносяться до досліджень російського вченого К. Е. Ціолковського, що з 1896 року систематично займався теорією руху реактивних апаратів. 10 травня 1897 в рукописі «Ракета» К. Е. Ціолковський вивів формулу[1] (формула Ціолковського), яка встановила залежність між:
- швидкістю ракети в будь-який момент, що розвивається під впливом тяги ракетного двигуна
- питомим імпульсом ракетного двигуна
- масою ракети в початковий і кінцевий моменти часу.
Робота команди Вернера фон Брауна дозволила німцям розробити і освоїти повний цикл технологій, необхідних для виробництва балістичної ракети Фау-2 (V2), що стала не тільки першою у світі бойовою балістичної ракетою серійного виготовлення[2], а й першою отримала бойове застосування (8 вересня 1944 року). Надалі, Фау-2 стала відправною точкою та основою для розвитку технологій ракет-носіїв народногосподарського призначення і бойових балістичних ракет, як в СРСР, так і в США, які незабаром стали лідерами в цій галузі.
Примітки
- ↑ Архів Російської академії наук (АРАН). Ф.555. Оп.1. Д.32. ЛЛ. 1[недоступне посилання з лютого 2019], 2[недоступне посилання з лютого 2019], 5[недоступне посилання з лютого 2019], 11[недоступне посилання з лютого 2019], 20[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/0/07/1001141.htm?text=фау-2&encid=krugosvet&stpar3=1.3
Див. також
- Міжконтинентальна балістична ракета
- Шахтна пускова установка
- Балістична ракета підводних човнів
- Протиповітряна оборона
Література
- С. П. Галака. Ракет середньої дальності (РСД) розміщення в Європі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2017) |