Аденоїди: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
оформлення |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Gray994-adenoid.png|thumb|Аденоїди]] |
[[Файл:Gray994-adenoid.png|thumb|Аденоїди]] |
||
'''Адено́їди''' ({{lang-la|vegetationes adenoidae}}, від {{lang-grc|ἀδενοειδής}} — «залозоподібний», ''vegetatio'' — «збудження», «розростання») — розростання носоглоткового (глоткового, третього) [[мигдалики|мигдалика]] (лат. ''tonsilla pharyngealis'') |
'''Адено́їди''' ({{lang-la|vegetationes adenoidae}}, від {{lang-grc|ἀδενοειδής}} — «залозоподібний», ''vegetatio'' — «збудження», «розростання») — розростання носоглоткового (глоткового, третього) [[мигдалики|мигдалика]] (лат. ''tonsilla pharyngealis''). Розрізняють два поняття: |
||
* Аденоїддні вегетації (гіпертрофія) — збільшення глотковового мигдалика, яке вважається фізіологічним процесом у дітей віком від 3 до 5 років.. |
|||
Код МКХ 10: J35.2 |
|||
* Аденоїдит — гостре або хронічне запалення ІІІ мигдалика. Спостерігається при інфекційних захворюваннях. Процес може мати гострий або хронічний перебіг. |
|||
Код МКХ 10: J35.2 — Гіпертрофія аденоїдів. J35.3 — Гіпертрофія піднебінних мигдаликів і аденоїдів. J35.3 — Інші хронічні захворювання піднебінних мигдаликів і аденоїдів. |
|||
Код ICPC-2: R90 |
Код ICPC-2: R90 |
||
== Анатомія == |
== Анатомія == |
||
Носоглотковий (глотковий, ІІІ мигдалик) є частиною природного дитячого захисту від вторгнення [[Патогенність|патогенних]] [[Мікроорганізми|мікроорганізмів]] — лімфаденоїдного глоткового кільца Пирогова-Вальдейєра. У нормі глотковий мигдалик добре розвинений у дитячому віці. Зазвичай, після [[Статеве дозрівання|статевого дозрівання]] атрофується<ref>{{Cite web|title=Лімфаденоїдне глоткове кільце, його значення для організму - - - Медична Бібліотека на medbib.in.ua|url=http://medbib.in.ua/limfadenoidnoe-glotochnoe-koltso-ego-znachenie-40644.html|website=medbib.in.ua|accessdate=2019-11-10}}</ref>. |
Глотковий мигдалик розташовується на межі між верхньою і задньою стінками носоглотки<ref>{{Cite web|title=Аденоїди — ВУЕ|url=https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%B8|website=vue.gov.ua|accessdate=2019-11-10}}</ref>(склепіння [[Носоглотка|носоглотки)]]. Носоглотковий (глотковий, ІІІ мигдалик) є частиною природного дитячого захисту від вторгнення [[Патогенність|патогенних]] [[Мікроорганізми|мікроорганізмів]] — лімфаденоїдного глоткового кільца Пирогова-Вальдейєра. У нормі глотковий мигдалик добре розвинений у дитячому віці. Зазвичай, після [[Статеве дозрівання|статевого дозрівання]] атрофується<ref>{{Cite web|title=Лімфаденоїдне глоткове кільце, його значення для організму - - - Медична Бібліотека на medbib.in.ua|url=http://medbib.in.ua/limfadenoidnoe-glotochnoe-koltso-ego-znachenie-40644.html|website=medbib.in.ua|accessdate=2019-11-10}}</ref>. |
||
== Клінічні прояви == |
== Клінічні прояви == |
||
Версія за 22:57, 11 листопада 2019
Адено́їди (лат. vegetationes adenoidae, від дав.-гр. ἀδενοειδής — «залозоподібний», vegetatio — «збудження», «розростання») — розростання носоглоткового (глоткового, третього) мигдалика (лат. tonsilla pharyngealis). Розрізняють два поняття:
- Аденоїддні вегетації (гіпертрофія) — збільшення глотковового мигдалика, яке вважається фізіологічним процесом у дітей віком від 3 до 5 років..
- Аденоїдит — гостре або хронічне запалення ІІІ мигдалика. Спостерігається при інфекційних захворюваннях. Процес може мати гострий або хронічний перебіг.
Код МКХ 10: J35.2 — Гіпертрофія аденоїдів. J35.3 — Гіпертрофія піднебінних мигдаликів і аденоїдів. J35.3 — Інші хронічні захворювання піднебінних мигдаликів і аденоїдів.
Код ICPC-2: R90
Анатомія
Глотковий мигдалик розташовується на межі між верхньою і задньою стінками носоглотки[1](склепіння носоглотки). Носоглотковий (глотковий, ІІІ мигдалик) є частиною природного дитячого захисту від вторгнення патогенних мікроорганізмів — лімфаденоїдного глоткового кільца Пирогова-Вальдейєра. У нормі глотковий мигдалик добре розвинений у дитячому віці. Зазвичай, після статевого дозрівання атрофується[2].
Клінічні прояви
Збільшені, або гіпертрофовані, аденоїди (так звані аденоїдні вегетації) спричиняють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, неспокійний поверхневий сон з відкритим ротом та хропінням, формування «аденоїдного виразу обличчя», погіршення слуху, зниження працездатності у школярів, часті застудні захворювання. Збільшені аденоїди необхідно лікувати. Існують консервативні та оперативні методи лікування. Вибір методу лікування здійснює отоларинголог на основі даних анамнезу, об'єктивного обстеження та глибини патологічних змін в організмі дитини, зумовлених збільшеними аденоїдами.
Лікування
Надання медичної допомоги пацієнтам з аденоїдними вегетаціями в Україні регламентовано Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2009 р. № 181[3]
Аденоїди, які не піддаються консервативному лікуванню, зазвичай вирізають. Лікування полягає до видалення аденоїдів оперативними шляхом. Операція ця нескладна, вона продовжується декілька хвилин, мало болюча. У перші дні після операції слід вживати заходів, щодо запобігання кровотечі, а саме уникати гарячих страв та пиття, фізичної напруги, миття голови гарячою водою, перебувати на сонці тощо.
Примітки
- ↑ Аденоїди — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Лімфаденоїдне глоткове кільце, його значення для організму - - - Медична Бібліотека на medbib.in.ua. medbib.in.ua. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Процитовано 10 листопада 2019.
Джерела
- Аденоиды // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. — Москва: Государственное Научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1958. — С. 8.
- Протокол надання медичної допомоги хворим з аденоїдними вегетаціями Наказ МОЗ україни від 24.03.2009 р. № 181. ips.ligazakon.net. ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. Процитовано 10 листопада 2019.
Посилання
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2018) |
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
