Міклош Іжо

Міклош Іжо
Izsó Miklós
Народився	9 вересня 1831 року Боршод-Абауй-Земплен
Помер	29 травня 1875 року Будапешт ·туберкульоз
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Діяльність	скульптор
Alma mater	Віденська академія мистецтв
Знання мов	угорська
Роки активності	1851 — 1875
Жанр	скульптура
Медіафайли у Вікісховищі

Міклош Іжо (Izsó Miklós) 9 вересня 1831 року, Боршод-Абауй-Земплен - 29 травня 1875 року, Будапешт) - угорський скульптор, один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття.

Біографія

Міклош Іжо народився 9 вересня 1831 року. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним учасником революції 1848-1849 років в Угорщині. Був поранений. Скульптор створив образи вождів революції (Лайош Кошут, Шандор Петефі, Ю. Бем, Лайош Баттяні, Вашварі, Міхай Танчич, які увійшли згодом в галерею створених скульптором портретів. Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався різьбі по каменю в м. Рімавська Собота (нині Словаччина).

У 1856 році переїхав до Пешту. За підтримки молодих письменників, художників і музикантів, вирушив до Відня, де працював у скульптурній майстерні Г. Гассер і Мюнхен. З 1859 року навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв.

Творчість

Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл бюстів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). Скульптури угорського митця виконані у стилі класицизму. Йому належать три великих пам'ятника, в тому числі Шандору Петефі в Будапешті, численні портрети видатних людей Угорщини, більше сорока жанрових скульптурних груп і окремих фігур. Передчасна смерть від туберкульозу перервала життя скульптора

Література

• Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50.

Посилання

• Izsó Miklós