Боремель: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Без джерел}} |
|||
{{Wikify}} |
|||
{{Село |
{{Село |
||
| назва = Боремель |
| назва = Боремель |
||
| область = [[Рівненська область]] |
| область = [[Рівненська область]] |
||
| район = [[Демидівський район]] |
| район = [[Демидівський район]] |
||
| рада = |
| рада = Боремельська сільська рада |
||
| код КОАТУУ = 5621480703 |
| код КОАТУУ = 5621480703 |
||
| розташування = |
| розташування = |
||
Рядок 11: | Рядок 9: | ||
| mapy = |
| mapy = |
||
| засновано = 1366 |
| засновано = 1366 |
||
| населення = |
| населення = 989 |
||
| територія = |
| територія = |
||
| ref-територія = |
| ref-територія = |
||
Рядок 37: | Рядок 35: | ||
'''Боремель''' — [[село]] [[Демидівський район|Демидівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. |
'''Боремель''' — [[село]] [[Демидівський район|Демидівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Перша писемна згадка про Боремель відноситься до 1366 року, коли |
Перша писемна згадка про Боремель відноситься до [[1366]] року, коли розпочалася війна між литовськими князями і польським королем [[Казимир III Великий|Казиміром III]]. Пізніше воно належало литовському князю Олександру Корнятовичу. У [[1534]] році воно згадується впершее як містечко, коли король [[Сигізмунд I Старий]] надав його князю [[Чарторийські|Чорторийському]]. У [[1545]] році при описі луцького замку є згадка про князів Буремельських з Буремля. Як міське поселення він згадується аж до 1594 року, та згодом втрачає міський статус. |
||
У XVII столітті Буремель належав Загоровським, а згодом перейшов до Чацьких. При них у XVIII столітті він набув свого розквіту: тут побудовано костел, палац, біля якого |
У XVII столітті Буремель належав Загоровським, а згодом перейшов до Чацьких. При них у XVIII столітті він набув свого розквіту: тут побудовано костел, палац, біля якого посаджено розкішний ботанічний парк. У грудні 1781 року для Чацьких сталася визначна подія: польський король Станіслав Август, повертаючись з Кременця, прибув у Боремель. Його пишно приймали в палаці, де він нагородив Михайла Чацького, старосту новогрузького, орденом Св. Станіслава I ступеня. Чацькі вмовили короля видати привілей на перейменування Боремля на містечко, у якому було б організовано протягом року декілька ярмарок. |
||
У 1782 році Францішек Чацький, великий коронний стражник, одержав від короля цей привілей. Очевидно, з отриманням статус у містечка, Чацькі перейменували Боремель в Михайлівку. Оскільки у пізніших документах аж до початку XX століття містечко означувалось подвійною назвою, де трапляються різні варіанти, наприклад, «Боремель (Михайлівка)»; «Михайлівка або Боремель» тощо. З роду Чацьких по чоловічій лінії на Волині походить [[Чацький Тадеуш |
У [[1782]] році Францішек Чацький, великий коронний стражник, одержав від короля цей привілей. Очевидно, з отриманням статус у містечка, Чацькі перейменували Боремель в Михайлівку. Оскільки у пізніших документах аж до початку XX століття містечко означувалось подвійною назвою, де трапляються різні варіанти, наприклад, «Боремель (Михайлівка)»; «Михайлівка або Боремель» тощо. З роду Чацьких по чоловічій лінії на Волині походить [[Чацький Тадеуш|Тадеуш Чацький]] ([[1765]]—†[[1813]]) — польський вчений і діяч у галузі освіти та культури. |
||
У 1831 році вибухнуло польське повстання, до якого він примкнув. У першій половині квітня в Михайлівку (Боремель) прибув польський генерал Дверницький. Незабаром з протилежного боку річки [[Стир]] до містечка підступили російські війська на чолі з генералом Рідігером. Запеклий бій тривав два дні і змусив Дверницького знятися зі своїх позицій і відійти в Австрію. За участь у повстанні і за зв'язки з цим генералом маєток Чацького був конфіскований і переданий «до казни». Отже, в історії Боремель мав статус міста і містечка, тож це давало підстави історикам говорити про існування його герба. Але довгий час вони не могли віднайти його зображення чи опис |
У [[1831]] році вибухнуло [[польське повстання]], до якого він примкнув. У першій половині квітня в Михайлівку (Боремель) прибув польський генерал Дверницький. Незабаром з протилежного боку річки [[Стир]] до містечка підступили російські війська на чолі з генералом Рідігером. Запеклий бій тривав два дні і змусив Дверницького знятися зі своїх позицій і відійти в Австрію. За участь у повстанні і за зв'язки з цим генералом маєток Чацького був конфіскований і переданий «до казни». Отже, в історії Боремель мав статус міста і містечка, тож це давало підстави історикам говорити про існування його герба. Але довгий час вони не могли віднайти його зображення чи опис |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.rv.gov.ua/sitenew/demydivsk/ua/2483.htm Історичні пам’ятки села Боремель] |
|||
* [http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/z7502/A005?rdat1=29.01.2008&rf7571=27318 Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради України] |
* [http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/z7502/A005?rdat1=29.01.2008&rf7571=27318 Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради України] |
||
Версія за 20:43, 8 серпня 2009
село Боремель | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Демидівський район |
Рада | Боремельська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1366 |
Населення | 989 |
Площа | 36,265 км² |
Густота населення | 27,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35210 |
Телефонний код | +380 3637 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50,48° пн. ш. 25,18° сх. д. / 0.00° пн. ш. 0.00° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
210 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35210 с.Боремель, вул.. Першотравнева, 64 , тел. 4-82-31 |
Карта | |
Мапа | |
|
Боремель — село Демидівського району Рівненської області.
Історія
Перша писемна згадка про Боремель відноситься до 1366 року, коли розпочалася війна між литовськими князями і польським королем Казиміром III. Пізніше воно належало литовському князю Олександру Корнятовичу. У 1534 році воно згадується впершее як містечко, коли король Сигізмунд I Старий надав його князю Чорторийському. У 1545 році при описі луцького замку є згадка про князів Буремельських з Буремля. Як міське поселення він згадується аж до 1594 року, та згодом втрачає міський статус.
У XVII столітті Буремель належав Загоровським, а згодом перейшов до Чацьких. При них у XVIII столітті він набув свого розквіту: тут побудовано костел, палац, біля якого посаджено розкішний ботанічний парк. У грудні 1781 року для Чацьких сталася визначна подія: польський король Станіслав Август, повертаючись з Кременця, прибув у Боремель. Його пишно приймали в палаці, де він нагородив Михайла Чацького, старосту новогрузького, орденом Св. Станіслава I ступеня. Чацькі вмовили короля видати привілей на перейменування Боремля на містечко, у якому було б організовано протягом року декілька ярмарок.
У 1782 році Францішек Чацький, великий коронний стражник, одержав від короля цей привілей. Очевидно, з отриманням статус у містечка, Чацькі перейменували Боремель в Михайлівку. Оскільки у пізніших документах аж до початку XX століття містечко означувалось подвійною назвою, де трапляються різні варіанти, наприклад, «Боремель (Михайлівка)»; «Михайлівка або Боремель» тощо. З роду Чацьких по чоловічій лінії на Волині походить Тадеуш Чацький (1765—†1813) — польський вчений і діяч у галузі освіти та культури.
У 1831 році вибухнуло польське повстання, до якого він примкнув. У першій половині квітня в Михайлівку (Боремель) прибув польський генерал Дверницький. Незабаром з протилежного боку річки Стир до містечка підступили російські війська на чолі з генералом Рідігером. Запеклий бій тривав два дні і змусив Дверницького знятися зі своїх позицій і відійти в Австрію. За участь у повстанні і за зв'язки з цим генералом маєток Чацького був конфіскований і переданий «до казни». Отже, в історії Боремель мав статус міста і містечка, тож це давало підстави історикам говорити про існування його герба. Але довгий час вони не могли віднайти його зображення чи опис
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |