Сатурнія велика: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Sehrg (обговорення | внесок) м оформлення |
м Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Павиноочки → Категорія:Сатурнієві |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Сатурнієві]] |
||
[[Категорія:Метелики України]] |
[[Категорія:Метелики України]] |
||
[[Категорія:Комахи ЧКУ]] |
[[Категорія:Комахи ЧКУ]] |
Версія за 00:48, 28 серпня 2020
Сатурнія велика | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Saturnia pyri (Denis & Schiffermüller, 1775) | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Сатурнія велика[1] (павиноочка грушева, сатурнія грушева) (Saturnia pyri) — метелик родини Павиноочки. Найбільший нічний метелик Європи. Занесена до Червоної книги України.
Ареал
Поширений у Північно-Західній Африці, Південній і частково Центральній та Східній Європі до південно-західної частини Росії, на Кавказі, в Малій Азії та в Ірані. В Україні трапляється майже повсюдно,крім Полісся[2].
Місце проживання
Ландшафти з великою кількістю чагарників і дерев, узлісся, парки, сади, плодові плантації.
Метелик
Найбільший метелик Європи. Розмах крил самця сягає 120 мм, самки — 150 мм. Статевий диморфізм невиразний. Крила буро-сірі. На кожному крилі є по одному великому вічку. Вічко чорне, облямоване охристорудим та чорним кільцями. Крила з кількома хвилястими лініями. Зовнішній край крил з чітко відокремленою кремовою облямівкою. Тіло та прикоренева частина крил опушені.[2]
Метелики літають з травня до червня. Активні вночі. Самці часто літають і вдень. Французький ентомолог Жан Анрі Фабр виявив, що самці павиноочки грушевої можуть прилетіти на запах феромонів самки, що перебуває на відстані 10-11 кілометрів.
Гусениця
Стадія гусениці з червня до серпня. Гусениці великі, зелені, з поперечними рядами блакитних бородавок, на кожній з яких розміщено віночок із маленьких волосків з двома довгими булавоподібними волосками в центрі. Перед оляльковуванням зелена гусениця набуває коричневого забарвлення. Кормові рослини — плодові дерева різних листяних порід (яблуня, груша, вишня, слива, терен, волоський горіх, рідше — в'яз, ясен та ін.) Лялечка перебуває в яйцеподібному щільному коконі бурого кольору. Зимує лялечка.
Охорона
Вид занесений до Червоної книги України як вразливий, чисельність якого незначна, лише на півдні країни в сприятливі роки локально є звичайним. Причини зменшення чисельності: знищення природних біотопів (чагарників, рідколісся тощо), застосування пестицидів у лісах, парках та садах.[2]. Розмір компенсації (штрафу) за незаконне добування, знищення або пошкодження особин цього виду на території України 250 грн[3].
Джерела
- Günter Ebert (Hrsg.): Die Schmetterlinge Baden-Württembergs Band 4, Nachtfalter II (Bombycidae, Endromidae, Lasiocampidae, Lemoniidae, Saturniidae, Sphingidae, Drepanidae, Notodontidae, Dilobidae, Lymantriidae, Ctenuchidae, Nolidae). Ulmer Verlag Stuttgart 1994. ISBN 3-8001-3474-8
-
♂
-
♂ △
-
Спарювання
Посилання
- ↑ Червона книга України. Тваринний світ / І. А. Акімов. — К.: «Глобалконсалтинг», 2009. — 624 с. — ISBN 978-966-97059-0-7
- ↑ а б в Червона книга України. Офіційний сайт
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України…»