Томаш Оскар Сосновський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
StarDeg (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Вчився у [[Кременецький ліцей|Кременецькому ліцеї]]. Учасник [[Листопадове повстання|Листопадового повстання]]. У [[1833]]—[[1835]] роках продовжував навчання у [[Варшава|Варшаві]]. Студіював [[рисунок]] і [[живопис]] у Ксаверія Яна Канєвського та [[Антоній Бланк|Антонія Бланка]], скульптуру в [[Павел Малінський|Павла Малінського]]. Згодом навчався у [[Берлін]]і під керівництвом [[Крістіан Раух|Крістіана Рауха]] та в [[Рим]]і у майстерні [[П'єтро Тенерані]]. У [[1843]]–[[1846]] мешкав у Варшаві. Повернувся до Риму, де посів професора скульптури в Академії Святого Луки ({{lang-it|Accademia di S Luca}}). |
Вчився у [[Кременецький ліцей|Кременецькому ліцеї]]. Учасник [[Листопадове повстання|Листопадового повстання]]. У [[1833]]—[[1835]] роках продовжував навчання у [[Варшава|Варшаві]]. Студіював [[рисунок]] і [[живопис]] у Ксаверія Яна Канєвського та [[Антоній Бланк|Антонія Бланка]], скульптуру в [[Павел Малінський|Павла Малінського]]. Згодом навчався у [[Берлін]]і під керівництвом [[Крістіан Раух|Крістіана Рауха]] та в [[Рим]]і у майстерні [[П'єтро Тенерані]]. У [[1843]]–[[1846]] мешкав у Варшаві. Повернувся до Риму, де посів професора скульптури в Академії Святого Луки ({{lang-it|Accademia di S Luca}}). |
||
Головне місце у творчості митця займають скульптури на біблійну тематику. Можна сказати, що в цей час змінюється творчий орієнтир майстра — від пошуків ідеальної форми до пошуків художніх засобів втілення ідеальної духовної суті. Неперевершений ідеал досконалості Сосновський знайшов у по-статях Христа, Мадонни та християнських святих. Вони стали для нього втіленням найсвітліших і найчистіших прагнень людства. У 1850—1860 рр. скульптор |
Головне місце у творчості митця займають скульптури на біблійну тематику. Можна сказати, що в цей час змінюється творчий орієнтир майстра — від пошуків ідеальної форми до пошуків художніх засобів втілення ідеальної духовної суті. Неперевершений ідеал досконалості Сосновський знайшов у по-статях Христа, Мадонни та християнських святих. Вони стали для нього втіленням найсвітліших і найчистіших прагнень людства. У 1850—1860 рр. скульптор виконує свої найкращі роботи: три рельєфи Божої Матері з дитиною, скульптури «Мадонна з немовлям», «Материнство Марії», «Мадонна непорочного зачаття», «ЕССЕ НОМО», «Христос на смертному одрі», «Пієта». Жоден скульптор-класицист XIX ст. не створив стільки бездоганно досконалих художніх робіт, пов'язаних з образами Богоматері та Христа. Саме вони є найбільшим внеском митця в скарбницю світового мистецтва. |
||
Допомагаючи молодим художникам та бідним людям, не шкодуючи грошей на закупівлю дорогого мармуру для скульптур, сам Сосновський жив так просто і скромно, що це дивувало його знайомих і колег. Французький дослідник [[Луї Веуіллот]] писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу — «нічого для себе і все для інших» |
Допомагаючи молодим художникам та бідним людям, не шкодуючи грошей на закупівлю дорогого мармуру для скульптур, сам Сосновський жив так просто і скромно, що це дивувало його знайомих і колег. Французький дослідник [[Луї Веуіллот]] писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу — «нічого для себе і все для інших» |
||
Версія за 13:21, 28 серпня 2020
| Томаш Оскар Сосновський | |
|---|---|
| пол. Tomasz Oskar Sosnowski | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Tomasz Oskar Sosnowski |
| Народився |
12 жовтня 1810 Новомалин |
| Помер |
27 січня 1886 (75 років) Рим |
| Поховання | Кампо Верано[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща.svg){kind=small} Російська імперія |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Кременецький колегіум |
| Вчителі | П'єтро Тенерані |
| Знання мов | польська |
| Членство | Віленська археологічна комісія |
| Magnum opus | Our Lady of Jazłowiecd |
| Нагороди |
 |
Томаш Оскар Сосновський (пол. Tomasz Oskar Sosnowski; 12 жовтня 1810, Новомалин — 27 січня 1886, Рим) — польський скульптор, представник академізму. Почесний доктор 24 художніх академій світу.
Життєпис
Народився 12 жовтня 1810 року в Новомалині (нині Острозький район, Рівненська область, Україна).
Вчився у Кременецькому ліцеї. Учасник Листопадового повстання. У 1833—1835 роках продовжував навчання у Варшаві. Студіював рисунок і живопис у Ксаверія Яна Канєвського та Антонія Бланка, скульптуру в Павла Малінського. Згодом навчався у Берліні під керівництвом Крістіана Рауха та в Римі у майстерні П'єтро Тенерані. У 1843–1846 мешкав у Варшаві. Повернувся до Риму, де посів професора скульптури в Академії Святого Луки (італ. Accademia di S Luca).
Головне місце у творчості митця займають скульптури на біблійну тематику. Можна сказати, що в цей час змінюється творчий орієнтир майстра — від пошуків ідеальної форми до пошуків художніх засобів втілення ідеальної духовної суті. Неперевершений ідеал досконалості Сосновський знайшов у по-статях Христа, Мадонни та християнських святих. Вони стали для нього втіленням найсвітліших і найчистіших прагнень людства. У 1850—1860 рр. скульптор виконує свої найкращі роботи: три рельєфи Божої Матері з дитиною, скульптури «Мадонна з немовлям», «Материнство Марії», «Мадонна непорочного зачаття», «ЕССЕ НОМО», «Христос на смертному одрі», «Пієта». Жоден скульптор-класицист XIX ст. не створив стільки бездоганно досконалих художніх робіт, пов'язаних з образами Богоматері та Христа. Саме вони є найбільшим внеском митця в скарбницю світового мистецтва.
Допомагаючи молодим художникам та бідним людям, не шкодуючи грошей на закупівлю дорогого мармуру для скульптур, сам Сосновський жив так просто і скромно, що це дивувало його знайомих і колег. Французький дослідник Луї Веуіллот писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу — «нічого для себе і все для інших»
Помер в Римі, похований на кладовищі Кампо Верано[2].
Галерея
-
«Пієта» скульптора Сосновського, Рівненський обласний краєзнавчий музей -
Скульптура «Спляча красуня», Рівненський обласний краєзнавчий музей -
Ядвіга та Ягелло
.jpg)
Примітки
Бібліографія
- Войтович В. М. Томаш Оскар Сосновський. Скульптура класицизму. — Рівне: В. Войтович [вид.], 2015. — 299 с.
Посилання
- Документальний фільм «Так було» про Томаша-Оскара Сосновського частина 1 частина 2
- Art Encyclopedia: Tomasz Oskar Sosnowski (пол.)
- Piotr Szubert. Tomasz Oskar Sosnowski (пол.)
- Майстер з України, який доторкнувся душі Рафаеля // Свобода (газета), 19 листопада 2010, С. 22.
|
