П'єтро Тенерані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


П'єтро Тенерані
італ. Pietro Tenerani
Pietro Tenerani - Francesco Gaj.jpg
портрет останніх років життя
Ім'я при народженні Augusto Murer
Народився 11 листопада 1789(1789-11-11)
село Торано Каррара
Помер 14 грудня 1869(1869-12-14) (80 років)
Рим
Національність італієць Італія Італія
Громадянство Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Жанр монументальна пластика, станкова скульптура, портрет
Навчання Академія Каррара
Напрямок реалізм, академізм
Вплив Бертель Торвальдсен
Працював у містах Рим, Каррара
Основні роботи Монументи Болівару Богота, політику Камілло Торресу, Богота, погруддя

П'є́тро Тенера́ні (італ. Pietro Tenerani 11 листопада, 1789, Торано, Каррара — 14 грудня, 1869, Рим ) — італійський скульптор 19 століття, представник академізму.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Торано неподалік Каррари. де розташоване уславлене родовище чисто білого маруру в Італії. Його батьки — Цеккардо Філідеї та Марія Антонія Маркетті.

Художню освіту здобув в Академії Каррара. Брат матері і його дядько ( П'єтро Маркетті ) був на той час директором академії.

Стажування в Римі[ред. | ред. код]

В Римі стажувався в майстерні Антоніо Канова та Бертеля Торвальдсна, засвоївши їх ідеалізовану і холодно урочисту манеру при мастерній обробці поверхні мармуру.

Працював по замова церкви та сторював скульптурні портрети. Стилістика пізнього класицизму та академізму привчила його подавати образи трохи застиглими, вивіреними на античних зразках Римської імперії, з порожніми очами, звернутими до небуття. Його мармурові та ідеалізовані погруддя мали попит у аристократів. Його замовниками стануть князі світські та церковні. Окрім портретів-погрудь він працював також над створенням художніх надгробків.

Уславленя Симона Болівара[ред. | ред. код]

Він дещо підтягнувся до популярності Атоніо Канова та Торвальдсена. Серед його закордонних творів — монумент на честь Симона Болівара в місті Богота, Колумбія, де він розробив як саму скульптуру, так і її постамент на площі перед урядовим Капітолієм. П'єтро Тенерані був також автором надгробка Симона Болівара в Національному Пантеоні в місті Каракас, Венесуела.

Адміністративна кар'єра[ред. | ред. код]

На скульптора звернув увагу уряд папи римського. 1856 року П'єтро Тенерані отримав посаду голови римської Академії Сан Лука. 1858 року його зробили директором Капітолійського музея. 1860 року він отримав посаду директора музеїв Ватикана.

Смерть[ред. | ред. код]

П'єтро Тенерані помер в Римі 14 грудня 1869 року.

Вибрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

  • «Флора», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Амур виймає скалку з ноги Венери»
  • «Еліза Красінська», погруддя, мармур
  • «Тадей Доріа-Дерналович», погруддя, мармур
  • «Камілло Торрес», місто Богота, бронза, монумент політику, погруддя
  • «Невідома дівчина», погруддя, мармур, Галерея мистецтв Вокера
  • Надгробок Клелії Северіні, 1825 р., мармур, церква Сан Лоренцо ін Лючіна, Рим
  • «Розп'ятий Христос», срібло, церква Сан Стефано, Піза
  • Надгробок папи римського Пія VIII‎, Ватикан
  • Мармуровий вівтар в каплиці Гверьєрі, церква Трініта деї Монті
  • Монумент Симону Болівару, місто Богота, Колумбія
  • Надгробок Симона Болівара, Національний Пантеон, Венесуела, Каракас

Вибрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

П'єтро Тенерані. «Психея», Національний музей Сан Карлос, Мехіко

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art, vol. 30, New York, Grove, 1996, p. 459, ISBN 1-884446-00-0
  • Stefano Grandesso, Pietro Tenerani (1789-1869), Silvana Editoriale, Cinisello Balsamo, 2003