Тяжилів: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Оновив фото в галереї та оновив інформації про громадський транспорт |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
В архівних документах до 1960-х років згадується «село Тяжилів Вінницького району». У селі серед іншого був свій колгосп. |
В архівних документах до 1960-х років згадується «село Тяжилів Вінницького району». У селі серед іншого був свій колгосп. |
||
Тяжилів став частиною міста (26 лютого 1968 р.), коли почали будувати спочатку «сталінки» за |
Тяжилів став частиною міста (26 лютого 1968 р.), коли почали будувати спочатку «сталінки» за провулком Карла Маркса,нині вулиця Антонова, потім інструментальний завод, завод « Металіст» Радіоламповийзаводи, автостанцію Східна, у 1980 рр. на Тяжилів провели тролейбус до Інструментального заводу, згодом продовжили до зуп. Вулиця Лугова . |
||
== Інфраструктура == |
== Інфраструктура == |
Версія за 16:44, 13 листопада 2020
Тяжилів — мікрорайон у місті Вінниця. Розташований у північно-східній частині міста.
Історія
Вперше під такою назвою в описі 1782 року згадується слобода Тяжилівська, яка розташовувалась над річкою Тяжилівкою, лівою притокою Південного Бугу.[1]
Попри те, що Тяжилів став власністю міста, безпосередньо міщани ним ніколи не розпоряджалися. З самого початку (1791) село було передане у володіння адвокату А. Котовичу, якому міщани за ведення справи зі старостами заборгували 50000 зл. По його смерті селом розпоряджалася вдова Котовича Катерина та інші нащадки. По тому, як Котовичі вибрали з прибутків Тяжилова належну їм суму, село передавалося в оренду або заставу іншим дворянам.
Короткі дані про Тяжилів подає камеральний топографічний опис Подільської губернії 1797 р.: «Село Тяжилів, яке належить Вінницькому міському магістрату, має місце розташування низьке і лежить на правому боці струмка Безіменного. У вказаному селі стара дерев'яна корчма з винокурнею, у якій сидка вина здійснюється орендарем на один невеликий котел. /…/ Селянські будинки розташовані за звичаєм не регулярно і дещо просторо. Кряж землі чорний, це село оточене з трьох боків орними полями, а з четвертого — безіменним струмком».
В архівних документах до 1960-х років згадується «село Тяжилів Вінницького району». У селі серед іншого був свій колгосп.
Тяжилів став частиною міста (26 лютого 1968 р.), коли почали будувати спочатку «сталінки» за провулком Карла Маркса,нині вулиця Антонова, потім інструментальний завод, завод « Металіст» Радіоламповийзаводи, автостанцію Східна, у 1980 рр. на Тяжилів провели тролейбус до Інструментального заводу, згодом продовжили до зуп. Вулиця Лугова .
Інфраструктура
Тролейбусні маршути номер 1, 4, 7. Маршрутні таксі – 3А, 3Б, 17А, 17Б, 20А. Муніципальні автобуси – 17.[1]
У мікрорайоні Тяжилів розташована автостанція «Східна» («Вінниця 3»), звідки відправляються автобуси в напрямку Турбова, Липовця, Погребища, Оратова, Іллінців, Дашева та інших населених пунктів.
У Тяжилові розташовані супермаркети мережі АТБ-Маркет, Мегасмак, ринок будівельних матеріалів.
Також на Тяжилові присутній ринок "Мрія".
Тут розташовані декілька закладів навчання, а саме школа №27 та декілька садочків.
Наявний будинок культури, православні храми, костел.
У Тяжилові присутні як багатоквартирні (2,5,9 або 10 поверхів) будинки так і одно- або двоповерхові приватні забудови.
Галерея
-
Інструментальний завод
-
Стадіон "Інтеграл"
-
Родинне озеро (біля зуп. "вул. Лугова")
-
Озеро (біля Автовокзалу "Східний")
Посилання
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червень 2012. Процитовано 11 лютий 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тяжилів |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |