Тяжилів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DimasSolo (обговорення | внесок)
Оновив фото в галереї та оновив інформації про громадський транспорт
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 10: Рядок 10:
В архівних документах до 1960-х років згадується «село Тяжилів Вінницького району». У селі серед іншого був свій колгосп.
В архівних документах до 1960-х років згадується «село Тяжилів Вінницького району». У селі серед іншого був свій колгосп.


Тяжилів став частиною міста (26 лютого 1968 р.), коли почали будувати спочатку «сталінки» за провулка Карла Маркса, потім інструментальний, лановий заводи, автостанцію, провели тролейбус…
Тяжилів став частиною міста (26 лютого 1968 р.), коли почали будувати спочатку «сталінки» за провулком Карла Маркса,нині вулиця Антонова, потім інструментальний завод, завод « Металіст» Радіоламповийзаводи, автостанцію Східна, у 1980 рр. на Тяжилів провели тролейбус до Інструментального заводу, згодом продовжили до зуп. Вулиця Лугова .


== Інфраструктура ==
== Інфраструктура ==

Версія за 16:44, 13 листопада 2020

Тяжилів — мікрорайон у місті Вінниця. Розташований у північно-східній частині міста.

Історія

Вперше під такою назвою в описі 1782 року згадується слобода Тяжилівська, яка розташовувалась над річкою Тяжилівкою, лівою притокою Південного Бугу.[1]

Попри те, що Тяжилів став власністю міста, безпосередньо міщани ним ніколи не розпоряджалися. З самого початку (1791) село було передане у володіння адвокату А. Котовичу, якому міщани за ведення справи зі старостами заборгували 50000 зл. По його смерті селом розпоряджалася вдова Котовича Катерина та інші нащадки. По тому, як Котовичі вибрали з прибутків Тяжилова належну їм суму, село передавалося в оренду або заставу іншим дворянам.

Короткі дані про Тяжилів подає камеральний топографічний опис Подільської губернії 1797 р.: «Село Тяжилів, яке належить Вінницькому міському магістрату, має місце розташування низьке і лежить на правому боці струмка Безіменного. У вказаному селі стара дерев'яна корчма з винокурнею, у якій сидка вина здійснюється орендарем на один невеликий котел. /…/ Селянські будинки розташовані за звичаєм не регулярно і дещо просторо. Кряж землі чорний, це село оточене з трьох боків орними полями, а з четвертого — безіменним струмком».

В архівних документах до 1960-х років згадується «село Тяжилів Вінницького району». У селі серед іншого був свій колгосп.

Тяжилів став частиною міста (26 лютого 1968 р.), коли почали будувати спочатку «сталінки» за провулком Карла Маркса,нині вулиця Антонова, потім інструментальний завод, завод « Металіст» Радіоламповийзаводи, автостанцію Східна, у 1980 рр. на Тяжилів провели тролейбус до Інструментального заводу, згодом продовжили до зуп. Вулиця Лугова .

Інфраструктура

Тролейбусні маршути номер 1, 4, 7. Маршрутні таксі – 3А, 3Б, 17А, 17Б, 20А. Муніципальні автобуси – 17.[1]

У мікрорайоні Тяжилів розташована автостанція «Східна» («Вінниця 3»), звідки відправляються автобуси в напрямку Турбова, Липовця, Погребища, Оратова, Іллінців, Дашева та інших населених пунктів.

У Тяжилові розташовані супермаркети мережі АТБ-Маркет, Мегасмак, ринок будівельних матеріалів.

Також на Тяжилові присутній ринок "Мрія".

Тут розташовані декілька закладів навчання, а саме школа №27 та декілька садочків.

Наявний будинок культури, православні храми, костел.

У Тяжилові присутні як багатоквартирні (2,5,9 або 10 поверхів) будинки так і одно- або двоповерхові приватні забудови.

Галерея

Посилання

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червень 2012. Процитовано 11 лютий 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)