Герострат: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м вікіфікація |
Виправлено помилку: червень-липень; Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
{{особа}} |
||
'''Герострат''' ({{lang-el|Ηρόστρατος}}) — мешканець [[Ефес]]а, що спалив [[храм Артеміди]] у своєму рідному місті [[21 |
'''Герострат''' ({{lang-el|Ηρόστρατος}}) — мешканець [[Ефес]]а, що спалив [[храм Артеміди]] у своєму рідному місті [[21 липня]] [[356 до н. е.|356 року до н. е.]] для того, щоб, як він зізнався під час [[катування]], його ім'я пам'ятали нащадки. Спалений храм пізніше було замінено [[Храм Артеміди|новим]], який став одним із [[Чудеса світу|Чудес світу]]. |
||
[[Файл:Miniaturk 009.jpg|thumb|300px|Сучасна модель [[храм Артеміди|храму Артеміди]], зведеного на місці спаленого Геростратом]] |
[[Файл:Miniaturk 009.jpg|thumb|300px|Сучасна модель [[храм Артеміди|храму Артеміди]], зведеного на місці спаленого Геростратом]] |
||
Версія за 20:55, 4 лютого 2021
| Герострат | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἡρόστρατος | |
.jpg) | |
| Народився |
4 століття до н. е. Ефес, Сельчук, Ізмір (іл), Туреччина |
| Помер |
356 до н. е. Ефес, Сельчук, Ізмір (іл), Туреччина |
| Діяльність | скотар |
| Знання мов | давньогрецька |
Герострат (грец. Ηρόστρατος) — мешканець Ефеса, що спалив храм Артеміди у своєму рідному місті 21 липня 356 року до н. е. для того, щоб, як він зізнався під час катування, його ім'я пам'ятали нащадки. Спалений храм пізніше було замінено новим, який став одним із Чудес світу.
Аби відвадити інших від пошуків такої слави і покарати злочинця, ефеська влада не лише стратила Геростата, а й заборонила згадувати його ім'я під страхом смертної кари. Однак Герострат досяг своєї мети: згадки про нього з'явилися у працях грецького історика IV ст. до н. е. Феопомпа, звідки вчинок палія потрапив до робіт інших грецьких та римських істориків.
Легенда
За легендою, у ніч спалення храму Артеміди народився полководець Александр Македонський. Римський історик Плутарх писав, що «богиня була дуже зайнята турботою про народження Александра, щоб врятувати храм». Через 25 років Александр наказав відбудувати храм. До переліку семи чудес світу увійшла саме нова будівля.
Крилатий вислів
Існує крилатий вислів «Геростратова слава», під яким мається на увазі слава, рівнозначна вічній ганьбі; так характеризують людей, які прославилися тільки деструктивними та руйнівними діями. Вираз часто використовується у публіцистиці[1][2].
У мистецтві
Учинок Герострата широко відображений у мистецтві, зокрема в літературі, живописі та кінематографі.
Ліна Костенко згадує про славу Герострата у поезії «Місто Ур».
Примітки
Посилання
- Герострат // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Герострат // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 241. — 1000 екз.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
Джерела
- Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — 416 с.
|
