Сім чудес світу

Сім чудес світу, або Сім чудес Стародавнього світу — список найбільш прославлених пам'яток античної культури часів Ойкумени, з якого до наших часів збереглась лише Піраміда Хеопса. Складання списку найславетніших поетів, філософів, полководців, великих царів, як і пам'яток архітектури і мистецтва — традиційний «малий» жанр грецької елліністичної поезії і свого роду вправа в риториці. Сам вибір числа освячений найдавнішими уявленнями про його наповненість, закінченість і досконалість, число 7 вважалося священним числом бога Аполлона (Семеро проти Фів, Сім мудреців і т. і.). Подібно збірникам висловлювань знаменитих мудреців, збіркам анекдотів і розповідям про дива, твори про Сім чудес світу були популярні в античну епоху і включали в себе описи найграндіозніших, найпрекрасніших або в технічному сенсі найбільш вражаючих будівель і пам'ятників мистецтва. Ось чому їх називали чудесами, в той час як в списку відсутні багато справжніх шедеврів стародавньої архітектури та мистецтва — Акрополь в Афінах з творінням Фідія — статуєю Афіни, Парфенон, прославлена статуя Афродіти Кнідської роботи Праксітеля і т. і. Згадки про Сім чудес з'являються у творах грецьких авторів, починаючи з епохи еллінізму. Їх треба було знати вже в школі, про них писали вчені й поети. У тексті одного єгипетського папірусу, що являв собою свого роду навчальний посібник, згадуються обов'язкові для заучування імена знаменитих законодавців, живописців, скульпторів, архітекторів, винахідників, найбільші острови, гори і річки і, нарешті, сім чудес світу. «Відбір» чудес відбувався поступово, і одні чудеса змінювали інші.
Зміст
Походження терміну[ред. | ред. код]
1640 року француз Д. С. Бессі відшукав у бібліотеці Ватикану невеличкий рукопис грецького філософа Філона Візантійського, що, ймовірно, вперше в III столітті до н. е. вжив у своєму творі це словосполучення.
Пізніше за Філона про дивовижні архітектурні досягнення писали і автор 37 томів «Природничої історії» Пліній Старший, і римський поет Марціал, і грецький географ Павсаній. Були також інші автори. Їх списки різнились між собою. Одні вважали такими стіни стародавнього Вавилону і Колізей, інші також згадували міст через річку Євфрат. Остаточно список утвердився лише у XVIII столітті.
Перелік об'єктів[ред. | ред. код]
Усталений перелік Семи чудес світу пов'язують з іменем Александра Македонського.
Об'єкт | Зображення | Час створення | Місце, сучасна країна | Творці | Руйнування |
---|---|---|---|---|---|
Піраміда Хеопса | ~ 2550 до н. е. | Гіза, ![]() |
єгиптяни[1] | єдине з чудес, що збереглося до наших днів | |
Висячі Сади Семіраміди | ~ 600 до н. е. | Вавилон, ![]() |
вавилоняни | після I століття до н. е. внаслідок землетрусу | |
Статуя Зевса в Олімпії | 435 до н. е., | Олімпія, ![]() |
греки — скульптор Фідій | V століття, згоріла в пожежі у Константинополі | |
Храм Артеміди в Ефесі | 550 до н. е. | Ефес, ![]() |
лідійці, греки, перси | спалений Геростратом близько 360 до н. е. або 262 н. е. (готами) | |
Мавзолей у Галікарнасі | 351 до н. е. | Галікарнас, ![]() |
карійці, перси, греки | 1494 року внаслідок землетрусу, зберігся фундамент, фрагменти | |
Колос Родоський | між 292 і 280 до н. е. | Родос, ![]() |
греки | 224 (або 226) до н. е. внаслідок землетрусу | |
Александрійський маяк | III століття до н. е. | Александрія (мис Фарос), ![]() |
Династія Птолемеїв | 303 до н. е. — 148 до н. е. внаслідок землетрусу |
Сучасні сім чудес світу[ред. | ред. код]
Сучасні сім чудес світу: печерне місто Петра, Статуя Христа в Ріо-де-Жанейро, Великий китайський мур, Мачу-Пікчу, Тадж-Махал, Колізей у Римі та Чичен-Іца.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вигасин А. А., Дандамаев М. А., Крюков М. В., Кузищин В. И. История Древнего Востока. — М., 2007.
Джерела[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сім чудес світу |
- Peter A. Clayton, Martin Price. The seven wonders of the ancient world. — Routledge, 1988. — 178 с. — ISBN 0-415-05036-7 (англ.)
- The Seventy Wonders of the Ancient World. The Great Monuments and How They Were Built. — М: Издательство Астрель, 2004. — 304 с. — ISBN 5-271-10388-9 (англ.)
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007. — С. 12—13. — ISBN 978-5-9603-0081-0. (рос.)
|