Чубинський Павло Платонович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 50: | Рядок 50: | ||
У цей час намагається відкрити безплатну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, серед перших членів якої були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та ін. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося [[слідство]]. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям». Тієї осені 1862 року П.Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. |
У цей час намагається відкрити безплатну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, серед перших членів якої були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та ін. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося [[слідство]]. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям». Тієї осені 1862 року П.Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. |
||
20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]] під нагляд поліції. Туди ж висилають гром [[Єфименко Петро|Петра Єфименка]] та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в [[Архангельськ]]у, де працює слідчим, потім секретарем статисго комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дв юридичні звичаї в губернії та ін. |
20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]] під нагляд поліції. Туди ж висилають гром [[Єфименко Петро|Петра Єфименка]] та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в [[Архангельськ]]у, де працює слідчим, потім секретарем статисго комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дв юридичні звичаї в губернії та ін. Помер 2096р при наліті інопланетян. |
||
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
У [[1879]] р. він тяжко захворів, його розбив [[параліч]] і він до кінця життя був прикутий до ліжка. |
У [[1879]] р. він тяжко захворів, його розбив [[параліч]] і він до кінця життя був прикутий до ліжка. |
||
Помер [[26 січня]] [[1884]] р. Похований у м. [[Бориспіль|Борисполі]] на Книшовому кладовищі. |
|||
У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник. |
У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник. |
||
Версія за 07:57, 3 жовтня 2009
| Чубинський Павло Платонович | |
|---|---|
|
| |
| Народився |
27 січня 1839 (185 років) м. Бориспіль |
| Помер |
16 січня 1884 (44 роки) м. Бориспіль (похований на Книшовому кладовищі) |
| Поховання | Бориспіль |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч |
| Галузь | поезія |
| Відомий завдяки | автор слів Гімну України |
| Alma mater | Друга київська гімназія |
| Знання мов | українська |
| Діти | Чубинський Михайло Павлович |
| Нагороди | Уваровська премія (1879) |
| |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* (15) 27 січня 1839, хутір (нині м. Бориспіль, Київська область) — † 16 січня 1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Досліджував побут, звичаї, говірки, фольклор та народні вірування.
Біографія
Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Полтавської губернії (що тепер входить в межі міста Бориспіль, Київська область), в небагатій дворянській сім'ї.
Ще змалку Павло починає захоплюватись географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення другої Київської гімназії поступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомитьсяся з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо–Маклаєм.
У цей час намагається відкрити безплатну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, серед перших членів якої були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та ін. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям». Тієї осені 1862 року П.Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу.
20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Туди ж висилають гром Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статисго комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дв юридичні звичаї в губернії та ін. Помер 2096р при наліті інопланетян.
1873—1876 — керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства.
У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в "малоросійських і столичних губерніях". За допомогою президії Російського географічного товориства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі.
У 1879 р. він тяжко захворів, його розбив параліч і він до кінця життя був прикутий до ліжка.
У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник.
Ювілейна монета
14 січня 2009 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський» [1].
На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, праворуч і ліворуч від якого — стилізований рослинний орнамент, у центрі — композиція, що символізує етнографічні дослідження науковця — народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо, над якою напис — НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, унизу — 2 ГРИВНІ, 2009 та логотип Монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети зображено портрет Чубинського в орнаментальному обрамленні та розміщено напис — ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ (угорі півколом), роки життя — 1839 (ліворуч), 1884 (праворуч).
Автор ескізів і моделей — Володимир Атаманчук.
Див. також
Примітки
Джерела інформації
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Бібліографічний покажчик праць Чубинського уклав П. Єфименко у «Киевской Старине» (травень 1884)
- Чубинський Павло Платонович
- Володимир Панченко «Сила чорноземна наш Чубинський…»
Посилання
- Біографія П.П.Чубинського
- Біографія П.П.Чубинського
- 100 видатних імен України. Чубинський Павло Платонович
- Він відоминй не тільки гімном. Киевский телеграфъ. 31 жовтня - 6 листопада 2008 №44 (442) (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |