Тенгрі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м виправлено порожній lang-xx за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
{{Otheruses}}
{{Otheruses}}


'''Тенгрі''' ({{lang-mn|Tenggeri}}, [[уйгурська мова|уйг]]. ''Täŋri'', {{lang-zh|騰格里, 撐犂}})  — назва Бога у [[тюркські народи|тюркських народів]], Всевишній, відповідає поняттю Бога у християн, Аллаха у мусульман і китайському поняттю Неба.
'''Тенгрі''' ({{lang-otk|𐱅𐰭𐰼𐰃}} ''*teŋri / *taŋrɨ''<ref>[https://books.google.com/books?id=CORMAAAAMAAJ&q=gök+tanrı&dq=gök+tanrı&hl=en&ei=RacDTe-QMsn84Aax45jYCg&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&ved=0CCYQ6AEwAA Eski Türk dini (gök tanrinancı) ve … — Google Books]</ref>, [[уйгурська мова|уйг]]. ''Täŋri'', {{lang-zh|騰格里, 撐犂}}) &nbsp;— назва Бога у [[тюркські народи|тюркських народів]], Всевишній, відповідає поняттю Бога у християн, Аллаха у мусульман і китайському поняттю Неба.


Тенгрі зближують з хуннуським ''ченлі'' («небо»), проводять паралелі з китайським ''тянь'', шумерським ''Дингир'' («небо») <ref>''Мифы народов мира''. Энциклопедия: в 2-х т. // Гл. ред. С.&nbsp;А.&nbsp;Токарев.&nbsp;— М.: НИ Большая Российская енциклопедия, 2000.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 500.</ref>. Повної згоди серед учених у розумінні суті [[тенгріанство|тенгріанства]] поки немає. Деякі дослідники дійшли висновку, що це віровчення прийняло форму закінченої концепції з [[онтологія|онтологією]], [[космологія|космологією]] (концепція трьох світів з можливостями взаємного спілкування), [[міфологія|міфологією]] і [[демонологія|демонологією]] у [[12 століття|12]] — [[13 століття]]х.<ref>Безертинов Р. Н. ''Тенгрианство&nbsp;— религия тюрков и монголов''.&nbsp;— Набережние Челни: Аяз.&nbsp;— 2000. — С. 8.</ref>. В одному зі стародавніх рукописних джерел повідомляється, що до [[165 до н. е.]] тюрки вже мали релігію з розвиненим каноном, багато в чому близьким буддійському, заповіданому індійським правителем [[Канішка|Канішкою]]. Ця гілка буддизму отримала самостійний розвиток і оформилася як тенгріанство<ref name="enc">''Религии мира''. Енциклопедия.&nbsp;— М., 1996.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— С. 214.</ref>.
Тенгрі зближують з хуннуським ''ченлі'' («небо»), проводять паралелі з китайським ''тянь'', шумерським ''Дингир'' («небо») <ref>''Мифы народов мира''. Энциклопедия: в 2-х т. // Гл. ред. С.&nbsp;А.&nbsp;Токарев.&nbsp;— М.: НИ Большая Российская енциклопедия, 2000.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 500.</ref>. Повної згоди серед учених у розумінні суті [[тенгріанство|тенгріанства]] поки немає. Деякі дослідники дійшли висновку, що це віровчення прийняло форму закінченої концепції з [[онтологія|онтологією]], [[космологія|космологією]] (концепція трьох світів з можливостями взаємного спілкування), [[міфологія|міфологією]] і [[демонологія|демонологією]] у [[12 століття|12]] — [[13 століття]]х.<ref>Безертинов Р. Н. ''Тенгрианство&nbsp;— религия тюрков и монголов''.&nbsp;— Набережние Челни: Аяз.&nbsp;— 2000. — С. 8.</ref>. В одному зі стародавніх рукописних джерел повідомляється, що до [[165 до н. е.]] тюрки вже мали релігію з розвиненим каноном, багато в чому близьким буддійському, заповіданому індійським правителем [[Канішка|Канішкою]]. Ця гілка буддизму отримала самостійний розвиток і оформилася як тенгріанство<ref name="enc">''Религии мира''. Енциклопедия.&nbsp;— М., 1996.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— С. 214.</ref>.

Версія за 12:31, 30 травня 2021

Слово тенгрі, написане давньотюркським (рунічним) письмом
Файл:Daychin Tengry.jpg
Дайчин-Тенгрі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тенгрі (значення).

Тенгрі (ст.-тюрк. 𐱅𐰭𐰼𐰃‎ *teŋri / *taŋrɨ[1], уйг. Täŋri, кит. 騰格里, 撐犂)  — назва Бога у тюркських народів, Всевишній, відповідає поняттю Бога у християн, Аллаха у мусульман і китайському поняттю Неба.

Тенгрі зближують з хуннуським ченлі («небо»), проводять паралелі з китайським тянь, шумерським Дингир («небо») [2]. Повної згоди серед учених у розумінні суті тенгріанства поки немає. Деякі дослідники дійшли висновку, що це віровчення прийняло форму закінченої концепції з онтологією, космологією (концепція трьох світів з можливостями взаємного спілкування), міфологією і демонологією у 12 — 13 століттях.[3]. В одному зі стародавніх рукописних джерел повідомляється, що до 165 до н. е. тюрки вже мали релігію з розвиненим каноном, багато в чому близьким буддійському, заповіданому індійським правителем Канішкою. Ця гілка буддизму отримала самостійний розвиток і оформилася як тенгріанство[4].

Одна частина дослідників наполягає на тому, що системного письмового викладу теологічної доктрини тенгріанство не оформило і мало невеликий за кількістю священний реквізит, завдяки простоті і ясності якого проіснувало декілька тисяч років в стійких формах релігійного ритуалу і практики[5]. Водночас інша частина дослідників заявляє про наявність головної священної книги тенгріан — «Псалтиру» (тюрк. — «вінець вівтаря»), що містить тенгріанський канон — звичаї, обряди і правила, за якими належало звертатися до Бога[4].

Культ Тенгрі — це культ Блакитного неба — небесного Духа-господаря, Вічного неба, місцем постійного проживання якого було видиме небо. Половці називали його Тєнгрі, татари — Тенгрі, алтайці — Тенгрі, Тенгері, турки — Танрі, караїми — Танри, якути — Тангара, кумики — Тенгирі, балкарці та карачаївці -Тейри, монголи — Тенгер, чуваші — Туру; але завжди йшлося про одне — про чоловіче неперсоніфіковане божественне начало, про Бога-Отця. Тенгрі-хан мислився як Бог космічних масштабів, як єдиний добродійний, всезнаючий і правосудний. Він розпоряджався долями людини, народу, держави. Він — творець світу, і він сам є світ. Йому підкорялося все у Всесвіті, зокрема всі небожителі, духи і, звичайно, люди[6].

Примітки

  1. ↑ Eski Türk dini (gök tanrinancı) ve … — Google Books
  2. ↑ Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. // Гл. ред. С. А. Токарев. — М.: НИ Большая Российская енциклопедия, 2000. — Т. 2. — С. 500.
  3. ↑ Безертинов Р. Н. Тенгрианство — религия тюрков и монголов. — Набережние Челни: Аяз. — 2000. — С. 8.
  4. ↑ а б Религии мира. Енциклопедия. — М., 1996. — Т. 6. — Ч. 1. — С. 214.
  5. ↑ Безертинов Р. Н. Тенгрианство — религия тюрков и монголов. — Набережние Челни: Аяз. — 2000. — С. 9.
  6. ↑ Мифы народов мира. Енциклопедия: в 2-х т. // Гл. ред. С. А. Токарев. — М.: НИ Большая Российская енциклопедия, 2000. — Т. 2. — С. 501.

Література

  • Безертинов Р. Н. Тенгрианство — религия тюрков и монголов. — Набережные Челны: Аяз. — 2000.
  • Бичурин Н. Я. Собрание сведений о народах, обитавших в Средней Азии в древние времена. — М.-Л. — 1950. — Т. 1.
  • Гумилев Л. Н. Тысячелетие вокруг Каспия. — Баку, 1991.
  • Делорман А. Бозкурт // Хазар. — 1990. — № 1.
  • Кляшторный С. Г. Мифологические сюжеты в древнетюркских памятниках // Тюркологический сборник.
  • Лависса Э., Рамбо А. Всеобщая история. — М., 1897. — Т. II.
  • Малявкин А. Г. Уйгурские государства в IX—XII вв. — М., 1983.
  • Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. // Гл. ред. С. А. Токарев. — М.: НИ Большая Российская энциклопедия, 2000. — Т. 2.
  • Попов А. А. Тавщийцы. — М.-Л., 1936.
  • Потапов Л. П. Алтайский шаманизм. — Л., 1991.
  • Религии мира. Энциклопедия. — М., 1996. — Т. 6. — Ч. 1.
  • Традиционное мировоззрение тюрков Южной Сибири // АН СССР Сибирское отделение. — Новосибирск, 1988.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тенгрі&oldid=32400106