Хим'яр: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Olvin (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
== Правителі == |
== Правителі == |
||
{{Portal|Ємен}} |
{{Portal|Ємен}} |
||
* [[Абу Каріб Асад]] |
* [[Абу Каріб Асад]] (390—420) |
||
* Ілшарах Яхдаб I ([[110]]-[[125]]) |
* Ілшарах Яхдаб I ([[110]]-[[125]]) |
||
* [[ |
* [[Зу Навас]] ([[517]]-[[527]]) |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 10:04, 9 липня 2021
Хим'яр | ||||
| ||||
Аксум та Південна Аравія близько 230 року | ||||
Столиця | Зафар Сана | |||
Мови | хим'яритська мова | |||
Релігії | Язичництво Юдаїзм Християнство | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 110 до н. е. | |||
- Ліквідовано | 520-ті | |||
|
Хим'яр (Хім'яр, араб. حِمير) — стародавня семітська держава хим'яритів, яка існувала протягом ~110 до н. е. — 520 років на півдні Аравійського півострова (сучасний Ємен).
У IV столітті хим'ярити заволоділи державою Хадрамаут і включили її до складу Хим'яритського царства. У 4 — 6 століттях її влада (через васалів) поширювалася на значну частину центральної Аравії. У 5 — 6 століттях деякі з правителів Хим'яру (і, очевидно, частина еліти) сповідували юдаїзм, найвідомішим з яких є Зу Навас.
Історія
Заснування
Перші згадки про хим'яритів стосуються 2 — 1 століть до н. е. Хим'яр займав південно-західну частину сучасного Ємену, прилеглу до важливої протоки Баб-ель-Мандеб. У 4-2 ст. до н.е. Хим'яр був частиною держави Катабан. Близько 120-115 рр. до н.е. Хим'яр на чолі з плем'ям Зу-Райдан відокремився від Катабану, ставши окремою державою. Очевидно цьому сприяла жвава морська торгівля через протоку між грецьким та єгипетським світом та Індією і Персією. Пліній Старший локалізував їх землі (з центром у Зафарі) біля Сабейського царства. Контроль над протокою забезпечив правителям Хим'яру матеріяльне збагачення.
Перше Хим'яритське царство
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2010) |
У 25 р. до н.е. Хим'яр приєднав до себе Сабейське царство, скористашись тим, що воно було ослаблене походом на нього римських військ намісника Єгипту Елія Галла. Після цьго Хим'яр перетворився в найсильнішу державу півдня Аравії. Його царі носили титул «царів Саби і Зу-Райдана». У 1 ст. н.е. було прєднане царство Катабан і західні райони Хадрамауту. Водночас Хим'яр підпав під культурний вплив сабейців, запозичив сабейський різновид письма. На початку 2 ст. Хим'ярська держава ослабла, Саба і Катабан знову стали незалежні.
Друге Хим'ярське царство
З початку 3 ст. розпочалося нове піднесення Хим'яру. У другій половині цього століття до нього остаточно були приєднані Сабейське царство і Катабан. На початку 4 ст. був завойований Хадрамаут. Таким чином весь Ємен був об'єднаний під хим'ярською владою. У другій половині 4 ст. хим'ярські царі почали приймати юдаїзм, напевно під впливом місцевих євреїв. Крім того, південні аравійці мали конфлікт за контроль над морською торгівлею з Аксумом, який прийняв християнство. Збільшення опадів спричинило у 450 р. перший прорив Марібської греблі, яка забезпечувала сільське господарство країни. Але могутність хим'ярських царів дала можливість відновити іригаційні споруди. Також тривала боротьба місцевих християн (за підтримки Аксуму і Візантії) з місцевими юдаїстами. 517 р. до влади прийшов юдаїст Зу Навас, який вчинив террор проти християн. В результаті в Ємен вторглись війська Аксуму і посадили свого ставленика на престіл.
Правителі
Джерела
- В.А.Рубель. Історія середньовічного Сходу: Підручник. Київ. Либідь. 2002. - 736с. с.334-339.
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Візантію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з єврейської історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |