110
Зовнішній вигляд
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 110 CX |
| Ab urbe condita | 863 |
| Ассирійський | 4860 |
| Бенгальський | −483 |
| Берберський | 1060 |
| Бірманський | −528 |
| Буддистський | 654 |
| Візантійський | 5618–5619 |
| Голоценовий | 10110 |
| Ера Селевкідів | 421/422 AG |
| Ефіопський | 102–103 |
| Єврейський | 3870–3871 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 166–167 |
| - Шака самват | 31–32 |
| - Калі Юґа | 3210–3211 |
| Іранський | 512 BP – 511 BP |
| Ісламський | 528 BH – 527 BH |
| Китайський | 己酉年 (земляний півень) 2807 або 2600 — до — 庚戌年 (металевий собака) 2808 або 2601 |
| Коптський | −174 – −173 |
| Корейський | 2443 |
| Тайванський | 1802 до РК 民前1802年 |
| Тайський сонячний | 652–653 |
| Юліанський | 110 CX |
| Яванський | — |
110 — невисокосний рік, що почався в середу за григоріанським календарем.
Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати
Римську імперію очолює імператор Траян (до 117). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.
Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї.
Триває докласичний період цивілізації мая.
На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, мешкають сармати, північніше — племена Черняхівської культури.
- Консули Риму: Сервій Корнелій Сципіон та Марк Педуцей Присцін[1]
- Римський письменник Светоній написав збірку біографій De viris illustribus.
- Римський Пантеон частково вигорів внаслідок удару блискавки.
- Бань Чжао завершила написання «Ханьшу» — хроніки династії Хань (дата приблизна).
Дивись також Категорія:Народились 110
Дивись також Категорія:Померли 110
- Квінт Сосій Сенеціон — державний діяч Римської імперії.
- Фабій Рустік — римський історик 1 століття
- ↑ Louis-Sébastien Le Nain de Tillemont Histoire des empereurs et des autres princes qui ont régné durant les six premiers siècles de l’Église, vol. 2, Paris, Charles Robustel, 1691 [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.](фр.)