Костел святого Станіслава єпископа (Журів): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Derikus (обговорення | внесок) мНемає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|розмір_зображення = <!--250px --> |
|розмір_зображення = <!--250px --> |
||
|підпис зображення = Світлина костелу 1910-х років |
|підпис зображення = Світлина костелу 1910-х років |
||
|розташування_місто = [[Журів,Івано-Франківський район]], [[Рогатинська МОТГ]] |
|розташування_місто = [[Журів]], [[Івано-Франківський район]], [[Рогатинська МОТГ]] |
||
|розташування_країна = {{UKR}} |
|розташування_країна = {{UKR}} |
||
|координати = |
|координати = |
||
Версія за 15:04, 25 липня 2021
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| Костел святого Станіслава єпископа-мученика | |
|---|---|
|
Світлина костелу 1910-х років | |
| Тип споруди | церква |
| Сучасний статус | втрачений |
| Розташування |
 Україна, Журів, Івано-Франківський район, Рогатинська МОТГ |
| Засновник | Микола Данилович |
| Зруйновано | поч.50-тих р.р. ХХ ст. |
| Стиль | готика, ренесанс |
| Належність | католицизм |
| Власник | Львівська Архідієцезія РКЦ |
| Адреса | с. Журів |
Костел святого Станіслава єпископа-мученика — втрачена культова споруда в колись містечку, (тепер селі) Журів, Рогатинської МОТГ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.
Історія
Перед 1568 роком у Журові була заснована латинська парохія, та закладено латинський костел святого Станіслава єпископа-мученика[1], Львівської архідієцезії РКЦ.
У 1598 році дерев'яний костел у Журові став відомим через євхаристійне чудо, що трапилося під час Богослужіння. Відтоді люди з навколишніх сіл стали часто сюди навідуватися.
Після пожежі у 1621 році костел відновлено за кошти Миколи Даниловича, а саме був збудований мурований храм, який посвятили Найсвятішій Богородиці — Журівській. Протягом ХVІІ—XVIII ст. споруда кілька разів страждала від пожеж, тому перебудовувалася в різних стилях (готика, ренесанс). 1885 року костел учергове згорів, але чудотворна ікона, яку винесли з вогню, була чудом врятована. Відбудований костел до 1935 року виконував роль локального санктуарію Богородиці-Журівської — це було відпустове місце, яке відвідували вірні як римо-католики, так греко-католики (католики візантійського обряду), та православні. Магнат Микола Данилович прикрасив чудотворний образ Пречистої Діви Марії срібними ризами та коронами. Ікона славилася численними чудами і ласками, була прикрашена 213-ма вотами — дарами за зцілення. Під час монголо-татарської навали люди винесли образ на мур. Стріли ворогів перестали долітати, обложені врятувалися[2].
У польському віснику за 1925 рік збереглася стаття про чуда за посередництвом образу Пресвятої Богородиці-Журівської. Зокрема, багато ласк зазнав на собі місцевий римо-католицький священик Вінцент Бонковський. У статті описано випадок, коли жінка на ім'я Мар'яна Дашкевичова прибігла до церкви з помираючою дитиною. Вона благала священика про допомогу. Отець побачивши безнадійність ситуації, адже дитина не подавала ознак життя, порадив матері вклякнути під головним вівтарем і віддати себе з дитиною в опіку Пресвятої Богородиці. Згорьована матір так і зробила. Враз дитина почала дихати і заплакала[3].
Напередодні Першої світової війни при костелі було засноване згромадження сестер домініканок. У 1938 році у згромадження було лише три черниці.
У костелі було два вівтарі, один з яких відведено для богослужінь греко-католиків (католиків візантійського обряду) з причини нищення місцевої церкви пожежею. Даний факт свідчить про мирне співжиття мешканців містечка, адже воно було багатоетнічним та поліконфесійним (у ньому проживали поляки, українці, євреї).
Доля костелу — трагічна: з приходом радянської влади- влади тотального нищення пам'яток і традицій, Журівський костел було зруйновано, майно пограбовано, а поховання місцевих магнатів-фундаторів костелу Констанції Данилович (в народі білої пані) та ін., які були поховані у крипті храму- сплюндровано.
Примітки
- ↑ Zabytki WOJEWÓDZTWA STANISŁAWOWSKIEGO. Wykaz z lat 1920-1929 / red. Brykowski R., Ruszczyk G. (польською) . Варшава. 1998. с. 38. — (Polskie dziedzictwo kulturalne, wspólne dziedzictwo).
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://zhuriv.blogspot.com/p/blog-page_28.html.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)
Джерела
- Petrus J. Kościół parafialny P. W. Stanisława Biskupa i Męczennika w Żurowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 393—399. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-2-0. (пол.)
.jpg){kind=link}