Костел святого Станіслава єпископа (Журів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел святого Станіслава єпископа-мученика
Костел Святого Станіслава Єпископа і мученика (фото 1910-х рр.).jpg
Світлина костелу 1910-х років
Тип споруди церква
Сучасний статус втрачений
Розташування Україна УкраїнаЖурів, Івано-Франківський район, Рогатинська міська громада
Засновник Микола Данилович
Зруйновано поч.50-тих р.р. ХХ ст.
Стиль готика, ренесанс
Належність католицизм
Власник Львівська архідієцезія
Адреса с. Журів

Костел святого Станіслава єпископа-мученика — втрачена культова споруда в колись містечку, (тепер селі) Журів, Рогатинської міської громади, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Перед 1568 роком у Журові була заснована латинська парохія, та закладено латинський костел святого Станіслава єпископа-мученика[1], Львівської архідієцезії РКЦ.

У 1598 році дерев'яний костел у Журові став відомим через євхаристійне чудо, що трапилося під час Богослужіння. Відтоді люди з навколишніх сіл стали часто сюди навідуватися.

Після пожежі у 1621 році костел відновлено за кошти Миколи Даниловича, а саме був збудований мурований храм, який посвятили Найсвятішій Богородиці — Журівській. Протягом XVII — XVIII ст. споруда кілька разів страждала від пожеж, тому перебудовувалася в різних стилях (готика, ренесанс). 1885 року костел учергове згорів, але чудотворна ікона, яку винесли з вогню, була чудом врятована. Відбудований костел до 1935 року виконував роль локального санктуарію Богородиці-Журівської — це було відпустове місце, яке відвідували вірні як римо-католики, так греко-католики (католики візантійського обряду), та православні. Магнат Микола Данилович прикрасив чудотворний образ Пречистої Діви Марії срібними ризами та коронами. Ікона славилася численними чудами і ласками, була прикрашена 213-ма вотами — дарами за зцілення. Під час монголо-татарської навали люди винесли образ на мур. Стріли ворогів перестали долітати, обложені врятувалися[2].

У польському віснику за 1925 рік збереглася стаття про чуда за посередництвом образу Пресвятої Богородиці-Журівської. Зокрема, багато ласк зазнав на собі місцевий римо-католицький священник Вінцент Бонковський. У статті описано випадок, коли жінка на ім'я Мар'яна Дашкевичова прибігла до костелу з помираючою дитиною. Вона благала священника про допомогу. Отець побачивши безнадійність ситуації, адже дитина не подавала ознак життя, порадив матері вклякнути під головним вівтарем і віддати себе з дитиною в опіку Пресвятої Богородиці. Згорьована матір так і зробила. Враз дитина почала дихати і заплакала[3].

Напередодні Першої світової війни при костелі було засноване згромадження сестер домініканок. У 1938 році у згромадження було лише три черниці.

У костелі було два вівтарі, один з яких відведено для богослужінь греко-католиків (католиків візантійського обряду) з причини нищення місцевої церкви пожежею. Даний факт свідчить про мирне співжиття мешканців містечка, адже воно було багатоетнічним  та поліконфесійним (у ньому проживали поляки, українці(русини), євреї).

Доля костелу — трагічна: з приходом радянської влади- влади тотального нищення пам'яток і традицій, Журівський костел було зруйновано, майно пограбовано, а поховання місцевих магнатів-фундаторів костелу Констанції Данилович (в народі білої пані) та ін., які були поховані у крипті храму- сплюндровано.ЦЕГЛУ ЗІ ЗРУЙНОВАНОЇ СВЯТИНІ ВИКОРИСТАНО ДЛЯ РЕМОНТУ МІСЦЕВИХ ДОРІГ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zabytki WOJEWÓDZTWA STANISŁAWOWSKIEGO. Wykaz z lat 1920-1929 / red. Brykowski R., Ruszczyk G. (польською). Варшава. 1998. с. 38. — (Polskie dziedzictwo kulturalne, wspólne dziedzictwo). 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Petrus J. Kościół parafialny P. W. Stanisława Biskupa i Męczennika w Żurowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 393—399. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-2-0. (пол.)