Альтерація

Альтера́ція (лат. alteratio — зміна) в музиці — підвищення або пониження основних ступенів музичного звукоряду (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі) на один чи два півтони для побудови іншого ладу або утворення ін. тональності. Знаки альтерації: $\sharp$ (дієз) — вказує підвищення на півтону, (дубль-діез) — підвищення на два півтони, $\flat$  (бемоль) — пониження на півтону,   $\flat \flat$ (дубль-бемоль) — пониження на два півтони, $\natural$ (бекар) — відміна підвищення чи пониження. Також у новітній нотній нотації використовують знаки альтерації для зміни основних ступенів на 0.25 тона (четверть тона), а також на 0.75 тона.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.