Софійський собор (Полоцьк): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[11 липня]] [[1705]] року у Софійському соборі російським царем [[Петро I|Петром I]] замордовано 6 уніацьких священиків і монахів.<ref>{{ref-be}} Баўтовіч Міхась. Полацкія пакутнікі. Полацк: Сафія. 2000.</ref> |
[[11 липня]] [[1705]] року у Софійському соборі російським царем [[Петро I|Петром I]] замордовано 6 уніацьких священиків і монахів.<ref>{{ref-be}} Баўтовіч Міхась. Полацкія пакутнікі. Полацк: Сафія. 2000.</ref> |
||
[[1710]] року підірваний [[Росія|російським]] військом. |
|||
Між [[1738]] і [[1750]] роками корінним чином перебудований ([[архітектор]] [[Гаубітц Іоганн Криштоф|І. К. Глаубітц]]) в стилі пізнього [[бароко]]. Як [[уніати|уніатський]] храм отримав орієнтацію з [[південь|півдня]] на [[північ]]. З [[18 століття]] — 3-нефна кам'яна [[базиліка]] з 2-ма багатоярусними баштами на головному фасаді. Зі [[схід|сходу]] в композицію храму включені залишки стін, [[склеп]] і грановані апсиди храму 2-ої половини [[11 століття]] (довжина старої споруди визначила ширину нової). Центральний неф на головному фасаді і з боку вівтарної апсиди завершений фігурними аттіковими [[фронтон]]ами. |
Між [[1738]] і [[1750]] роками корінним чином перебудований ([[архітектор]] [[Гаубітц Іоганн Криштоф|І. К. Глаубітц]]) в стилі пізнього [[бароко]]. Як [[уніати|уніатський]] храм отримав орієнтацію з [[південь|півдня]] на [[північ]]. З [[18 століття]] — 3-нефна кам'яна [[базиліка]] з 2-ма багатоярусними баштами на головному фасаді. Зі [[схід|сходу]] в композицію храму включені залишки стін, [[склеп]] і грановані апсиди храму 2-ої половини [[11 століття]] (довжина старої споруди визначила ширину нової). Центральний неф на головному фасаді і з боку вівтарної апсиди завершений фігурними аттіковими [[фронтон]]ами. |
||
Версія за 20:20, 16 вересня 2011
| Полоцький Свято-Софійський собор | |
|---|---|
 | |
| 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д.Координати: 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. | |
| Тип споруди | собор і православний храм |
| Розташування | Білорусь, Полоцьк |
| Архітектор | Йоган-Кристоф Глаубіц |
| Початок будівництва | 1740 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | Полоцька архітектурна школа і Віленське бароко |
| Належність | православ'я |
| Єпархія | Q18692780? |
| Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Присвячення | Премудрість Божа[d] |
| Вебсайт | sophia.polotsk.museum.by |
  Софійський собор (Полоцьк) (Білорусь) | |
 | |
 Софійський собор у Вікісховищі | |
Софійський собор (біл. Сафійскі сабор) — пам'ятка християнської сакральної архітектури в місті Полоцьку Білорусі розташована на високому правому березі річки Західна Двіна при впадінні до неї річки Полоти.
Первісний храм зведений в середині XI століття за князювання Всеслава І Чародія.
У 1451-1501 роках перебудований на оборонний кшталт, укріплений чотирма кутовими циліндричними вежами з 3-ма ярусами бійниць і центральною гранчастою вежею з 2-ма ярусами бійниць.
У XVI столітті переходить до уніятів.
1607 — згорів. 1618 — після пожежі відбудований. 1643 — знову сталася пожежа.
11 липня 1705 року у Софійському соборі російським царем Петром I замордовано 6 уніацьких священиків і монахів.[1]
1710 року підірваний російським військом.
Між 1738 і 1750 роками корінним чином перебудований (архітектор І. К. Глаубітц) в стилі пізнього бароко. Як уніатський храм отримав орієнтацію з півдня на північ. З 18 століття — 3-нефна кам'яна базиліка з 2-ма багатоярусними баштами на головному фасаді. Зі сходу в композицію храму включені залишки стін, склеп і грановані апсиди храму 2-ої половини 11 століття (довжина старої споруди визначила ширину нової). Центральний неф на головному фасаді і з боку вівтарної апсиди завершений фігурними аттіковими фронтонами.
У будівлі собору після реставрації 1985 року розміщуються концертний зал з органом і Полоцький музей історії архітектури Софійського собору. Входить в Національний полоцький історико-культурний музей-заповідник.
Примітки
- ↑ (біл.) Баўтовіч Міхась. Полацкія пакутнікі. Полацк: Сафія. 2000.
Література
- (біл.) Арлоў У. А. Таямніцы Полацкай гісторыі. — Менск: «Беларусь», 1994. — 463 с. — ISBN 5-338-01005-4 (перевидання 2000 та 2002).
- (біл.) Лазука Б. А. Беларускае барока. — Менск: «Беларусь», 2001.
- (біл.) Страчаная спадчына / Уклад. Габрусь Т. В. — Менск: «Беларусь», 2003.
Інтернет=ресурси
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Софійський собор (Полоцьк) |