Софійський собор (Полоцьк)
Софійський собор | |
---|---|
55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д.Координати: 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. | |
Тип споруди | собор і православний храм |
Розташування | Білорусь, Полоцьк |
Архітектор | Йоган-Кристоф Глаубіц |
Початок будівництва | 1740 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Полоцька архітектурна школа і Віленське бароко |
Належність | православ'я |
Єпархія | Q18692780? |
Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
Присвячення | Премудрість Божа[d] |
Вебсайт | sophia.polotsk.museum.by |
Софійський собор у Вікісховищі |
Софійський собор (біл. Сафійскі сабор) — пам'ятка християнської сакральної архітектури в місті Полоцьку Білорусі розташована на високому правому березі річки Західна Двіна при впадінні до неї річки Полоти.
Первісний собор зведений у середині XI століття за князювання Всеслава І Чародія.
У 1451-1501 роках перебудований на оборонний кшталт, укріплений чотирма кутовими циліндричними вежами з трьома ярусами бійниць і центральною гранчастою вежею з двома ярусами бійниць. У XVI столітті переходить до греко-католиків.
1607 — згорів. 1618 — після пожежі відбудований. 1643 — знову сталася пожежа.
11 липня 1705 року у Софійському соборі російським царем Петром I замордовано 6 греко-католицьких священиків і монахів.[1] 1710 року підірваний російським військом.
У 1738—1750 роках відбудований у стилі віленського бароко Йоганом Кристофом Ґляубітцем. У 1839 р. — у ньому відбувався Полоцький собор.
Пам'ятка відреставрована у 1970-х роках. У 1985 році у соборі встановлено новий орган роботи чеських майстрів. Нині в соборі розташований музей, із концертною залою з органом.
Полоцький Софійський собор був першим мурованим храмом на території нинішньої Білорусі. Збудований у другій половині XI століття, у часи розквіту незалежного Полоцького князівства. Перебудований у часи найбільших сутичок із Московією, як оборонна церква, що на зразок вежі-донжону став ключовим пунктом оборони міста. Після добудови чотирьох наріжних веж, Софія перетворилася на взірець для оборонних церков усього Великого князівства Литовського.
-
Софійський собор, гравюра XVI століття
-
Софійський собор, гравюра XVI століття
-
Макет первинного вигляду собору
-
Наполеон Орда. Софія Полоцька. XIX ст.
-
Вид вівтарної частини
-
Загальний вигляд
-
Загальний вигляд
-
Фасад
-
Фасад
-
Фасад
-
Внутрішнє вбрання
-
Хори
-
Вхід
-
Залишки первинного собору
-
Ювілейна монета з зображенням собору
- ↑ (біл.) Баўтовіч Міхась. Полацкія пакутнікі. Полацк: Сафія. 2000.
- Арлоў У. А. Таямніцы Полацкай гісторыі. — Менск: «Беларусь», 1994. — 463 с. — ISBN 5-338-01005-4 (перевидання 2000 та 2002). (біл.)
- Лазука Б. А. Беларускае барока. — Менск: «Беларусь», 2001. (біл.)
- Страчаная спадчына / Уклад. Габрусь Т. В. — Менск: «Беларусь», 2003. (біл.)
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |