Acipenser oxyrinchus: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м Ykvach перейменував сторінку з Осетер атлантичний на Acipenser oxyrinchus поверх перенаправлення
(Немає відмінностей)

Версія за 08:17, 14 березня 2012

Осетер атлантичний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Хрящеві ганоїди (Chondrostei)
Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)
Родина: Осетрові (Acipenseridae)
Підродина: Acipenserinae
Рід: Осетер (Acipenser)
Вид: Осетер атлантичний
Acipenser oxyrinchus
Mitchell, 1815
Підвиди
  • Acipenser oxyrinchus desotoi
  • Acipenser oxyrinchus oxyrinchus
Посилання
Вікісховище: Acipenser oxyrinchus
Віківиди: Acipenser oxyrinchus
ITIS: 553269
МСОП: 245
NCBI: 36177

Осетер атлантичний (Acipenser oxyrinchus).

Таксономічна характеристика: Один з 18 видів роду; один з 5 видів роду у фауні України.

Статус: I категорія.

Поширення

У Чорному морі- дуже рідко траплявся до 60-х роках 20 ст. (біля південних берегів берегів Кримського півострова, у Каркінітській затоці та гирлі Дунаю). В останні роки не виявлено. Ареал охоплює також води атлантичного узбережжя Північної Америки та Європи (в тому числі Ісландії), Північне та Балтійське моря, Ладозьке озеро, річки Франції та Іспанії. В чорноморському басейні зберігся лише в Грузії — на невеликій ділянці морських узбережних вод та в річці Ріоні.

Ареал

Живе у морі, заходить у річки для розмноження.

Чисельність: У 1-й пол. 20 ст. у водоймах України іноді зустрічалися поодинокі особини. З 60-х рр. в уловах не траплявся.

Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів, спричиненої им будівництвом; забруднення води.

Особливості біології: Веде придонний спосіб життя. Тримається здебільшого поодинці або невеликими групами. У Пд.-Сх, частині Чорного м. досягає довжини 3,5 м, маси понад 300 кг. Статевозрілими самці стають у 7-9, самки у 8-14 років. Середня довжина ходових самців 137, самок 182 см. Нерест з квітня по червень за середньодобової температури води 7,7-22,0°С. Нереститься в місцях з швидкою течією, ікру відкладає на кам'янисто-галькове дно. Плодючість 0,2-6,7 млн. ікринок. Ікра клейка, інкубація триває 3-13 діб. Після розмноження дорослі риби, а восени й молодь скочуються в море. Живляться червами, ракоподібними, молюсками і дрібною рибою. Живе понад 45 років.

Розмноження у неволі: Можливе. Методика відпрацьована у Ріонському рибзаводі (Грузія).

Охороний статус

Занесено до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку (1991). Включено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973). Відтворення виду можливе лише шляхом реакліматизації і тільки після нормалізації екологічного стану водойм.