Спірос Маркезиніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спірос Маркезиніс
грец. Σπυρίδων Μαρκεζίνης
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
8 жовтня — 25 листопада 1973 року
Попередник: Георгіос Пападопулос
Наступник: Адамантіос Андруцопулос
 
Народження: 22 квітня 1909(1909-04-22)
Афіни, Греція
Смерть: 4 січня 2000(2000-01-04)[1] (90 років)
Афіни, Греція
Країна: Греція
Освіта: Афінський національний університет імені Каподистрії
Партія: Greek Rallyd, Progressive Agricultural Democratic Uniond, Progressive Partyd, Centre Uniond і National Radical Uniond
Рід: Q16330886?
Батько: Vasilios S Markesinisd
Діти: Vasilios Markesinisd
Нагороди:
Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Grand Cross of the Order of the Phoenix

Спірос Маркезиніс, (грец. Σπυρίδων Μαρκεζίνης; 22 квітня 1909 — 4 січня 2000) — грецький юрист, письменник і політик, багаторічний член грецького Парламенту, а також прем'єр-міністр країни за часів режиму військової хунти.

Життєпис[ред. | ред. код]

1929 року отримав диплом з відзнакою з права, 1930 — з політології та економіки. Працював адвокатом. З 1936 року й до самої смерті короля Георга II (1946) був його юридичним радником. Того ж, 1946 року, був обраний депутатом. 1947 заснував невелику партію консервативної спрямованості, з того часу входив до складу кількох урядів.

Зазнавши поразки на виборах 1950, приєднався до «Грецького об'єднання» маршала Александроса Папагоса та увійшов до складу його кабінету. 1954 року вступив до конфлікту з тим же Папагосом, вийшов з уряду та сформував нову партію, проте вже 1956 року програв вибори. 1958 узяв участь у виборах у складі нової партії «Прогресивний демократичний селянський союз» та отримав 10,5% голосів. 1961 року вступив до лав «Центрального союзу», а 1964 року — до «Національного радикального союзу».

У червні 1973 лідер так званої хунти полковників Георгіос Пападопулос формально ліквідував грецьку монархію (фактично короля було вигнано невдовзі після приходу хунти до влади) й розпочав «лібералізацію» режиму. Він доручив Маркезинісу сформувати новий уряд і підготувати режим до виборів, призначених на 10 лютого 1974. Однак, в результаті бунту студентів у Політехнічній школі та подальшої політичної кризи Пападопулоса було усунуто генералом Дімітріосом Іоаннідісом. Після усунення хунти від влади Маркезиніс не переслідувався.

1979 року повернувся на політичну арену в складі відновленої партії «Прогресивний демократичний селянський союз». У 1980-их залишив політику та зайнявся написанням мемуарів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger Personen