Перейти до вмісту

Дамаскін (Архієпископ Афінський)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дамаскін (Папандреу)
грец. Αρχιεπίσκοπος Δαμασκηνός
Дамаскін (Папандреу)
Дамаскін (Папандреу)
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
17 жовтня — 1 листопада 1945 року
Попередник: Петрос Вулгаріс
Наступник: Панайотіс Канелопулос
 
Ім'я при народженні: грец. Δαμασκηνός Παπανδρέου Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 3 (15) березня 1891 Редагувати інформацію у Вікіданих
Dorvitsad Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 20 травня 1949(1949-05-20) (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Афіни, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Перше афінське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Греція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Грецька православна церква[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Афінський національний університет імені Каподистрії Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
праведник народів світу

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дамаскін (грец. Αρχιεπίσκοπος Δαμασκηνός; в миру Димітріос Папандреу, грец. Δημήτριος Παπανδρέου; 3 березня 1891 — 20 травня 1949) — ієрарх Елладської православної церкви, з 1941 до своєї смерті — архієпископ Афінський та всієї Еллади. Тимчасовий правитель («регент») Греції до повернення короля Георга II до країни. Прем'єр-міністр Греції (жовтень 1945). Серед багатьох почестей, які він отримав, він був проголошений "Праведником народів світу" - титул, який дається тим, хто рятував життя євреїв під час війни[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1891 року в Дорвиці. У званні рядового був учасником війни 1912–1913 років. 1917 року вступив до монастиря, де став ченцем, узявши ім'я Дамаскин. 1918 року був призначений настоятелем монастиря Пенделі[4].

Єпископське служіння

[ред. | ред. код]
  • 1922 року став єпископом Коринфським.
  • 1938 був обраний архієпископом Афінським, предстоятелем Елладської православної церкви. У зв'язку з тим, що він відкрито виступав проти режиму Іоанніса Метаксаса, його обрання було оголошено недійсним, й виконувати обов'язки глави церкви було доручено єпископу Трапезундському Костянтину. Тоді Дамаскин залишив Грецію та оселився у гірському монастирі у Фанеромені.

Предстоятель Церкви

[ред. | ред. код]
  • З 1941 року — архієпископ Афінський та всієї Еллади. Духовний лідер опору гітлерівській окупації. Відіграв значну роль у порятунку євреїв, надсилаючи владі та оприлюднюючи листи протесту.
  • У 19451946 роках — регент Греції. Для кращого контролю над ситуацією призначив сам себе на пост прем'єр-міністра країни.

Помер в Афінах 20 травня 1949. Похований на Першому афінському кладовищі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Catalog of the German National Library
  2. The Righteous Among the Nations Database
  3. Галич, Олександр (19 вересня 2018). Він був гарною людиною. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. Т. 11. с. 5—10. doi:10.31812/world_lit.v11i0.2016. ISSN 2522-1337. Процитовано 22 лютого 2024.
  4. Дамаскин (рос.). Православна енциклопедія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 17 грудня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]