Очікує на перевірку

Стеф'юк Іванна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стеф'юк.
Стеф'юк Іванна Іванівна
Народилася3 серпня 1989(1989-08-03) (35 років)
Кобаки, Кобаківська сільська рада, Косівський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьписьменниця, літературознавиця, етнографка, методистка
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича
ЧленствоНаціональна спілка письменників України

Іванна Стеф'юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989(19890803), Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) — українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня Національної спілки письменників України (з 2013). Лавреатка літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Володарка почесної медалі Чернівецької ОДА та Чернівецької обласної ради «Вдячна Буковина». Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії в галузі філології. Номінантка (ІІ місце) Всеукраїнського конкурсу "Молодий вчений року" (2022) у рубриці "Наукова співпраця". Лавреатка (фіналістка) українсько-єврейської премії "Зустріч".

Життєпис

[ред. | ред. код]

Упродовж 2012–2016 років навчалася в аспірантурі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при кафедрі української літератури, дисертаційне дослідження присвятила Маркові Черемшині. Кандидатка філологічних наук. Сфера наукових зацікавлень: сакральний аспект трактування тексту, топос гір у літературі, Марко Черемшина, українська традиційна культура, родинна обрядовість Буковини.[1][2][3]

Працювала журналісткою обласної газети «Доба», журналісткою офіційного сайту ЧНУ, головним редактором каналу «Чернівці. ТВ». Постійна авторка журналу «Золота Пектораль» (Чортків, Тернопілля). Кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва (м. Чернівці). Завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва. Авторка циклу лекцій на теми української традиційної культури у Музеї трипільської культури (с. Реваківці Кіцманського району). Займається нематеріальною культурною спадщиною Буковини, її дослідженням та популяризацією. Вивчає краєзнавство Снятинського та Косівського районів Прикарпаття. Старша наукова працівниця Снятинського літературно-меморіально музею Марка Черемшини.

Письменницька творчість

[ред. | ред. код]

Друкувалася в газетах «Гуцульський край» (м. Косів), «Буковина» (м. Чернівці), «Буковинське віче» (м. Чернівці), журналах «Гуцульський калєндар» (м. Верховина), «Буковинський журнал» (м. Чернівці), «Перевал» (м. Івано-Франківськ), «Німчич» (м. Вижниця), «Люблю+Слово» (м. Житомир), «Золота Пектораль» (Тернопільщина), «Spheres of Cultures» (Люблін, Польща), «Наше життя» (видається Союзом українок Америки), також публікувалася у колективних альманахах.

Є авторкою:

  • книжки прози «З гостем за руку»,
  • поетичної книжки-діалогу «І. Стеф'юк. Раптівка / А. Сенчило. Обратная сторона земли» (2018, у співавторстві)
  • поетичної книжки «Рибниця»,
  • книжки культурологічних есеїв та образків «Портрет українця»[4]
  • монографії «Людина і світ у слові Марка Черемшини» (2019);
  • співупорядниця книжки «Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах» (Друк Арт, 2014);
  • авторка монографії «Гуцульський ліжник: дискурс через віки» (у співавторстві);
  • книжки художніх образків «Про вас» (Дискурсус, 2022)
  • книжки поезії "Дика ягода" ( "Дискурсус", 2023)
  • книжки етнографічних нарисів "Місце сили" ("Брустури, 2024);

Упорядкувала найповніше на сьогодні видання творів Марка Черемшини Райска Птиця ("Брустури", 2023). Членкиня Національної спілки письменників України (з квітня 2013 року). Володарка Гранту Президента України у галузі літератури (2017). Стиендіатка Президента україни.

Лауреатка літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана.

Її повість «Близниця» є фіналістом (ІІ місце) міжнародної премії імен Василя Портяка.

Домінанта стилю Іванни Стеф'юк — активне використання гуцульських діалектизмів, зображення світу горян, осмислення сакрального і містичного у житті людини. Одна з центральних тем зображення в образках — Голокост.

Фотомодель

[ред. | ред. код]

Захоплювалася фотозйомками в якості моделі, одна з головних учасниць зйомок Руслана Трача «Инчий світ», «Мандали», «Бакунтова колода», «Абетка для нечуючих», Іллі Перогана «Ретро-історія», Євгена Томинця «Обличчя літератури» та інших. Як фотомодель представлена у двох номерах канадського культурологічного журналу «Разом» (видається українцями Канади).

Різне

[ред. | ред. код]

Захоплюється клінічною психологією, моделюванням жіночого одягу, верховою їздою, фотомодельною справою і писанкарством.

Живе і працює в Снятині.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Стеф'юк Іванна Іванівна. Процитовано 24 лютого 2022.
  2. ↑ Іванна Стеф'юк. Процитовано 24 червня 2022.
  3. ↑ Людина і війна (на матеріалі художньої та мемуарної спадщини Марка Черемшини) (PDF). 2016. Процитовано 24 червня 2022.
  4. ↑ Стеф'юк, Іванна. Портрет українця: Культурологічні есеї та образки / Передмова Євгена Барана — Київ: «Український письменник», 2022. — 312 с. ISBN 978-966-579-583-4

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стеф'юк Іванна Іванівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стеф%27юк_Іванна_Іванівна&oldid=42474341