Стефан Ярач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Ярач
пол. Stefan Jaracz
Народився24 грудня 1883(1883-12-24)
Жуковиці Старі
Помер11 серпня 1945(1945-08-11) (61 рік)
Отвоцьк
  • туберкульоз
    • ПохованняПовонзківський цвинтар
    НаціональністьПольща Польща
    ГромадянствоПольща Польща
    Діяльністьактор
    Alma materЯгеллонський університет
    Брати / сестриJózef Porembad
    IMDbID 0418533
    Нагороди та премії
    Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
    Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
    CMNS: Стефан Ярач у Вікісховищі

    Стефан Ярач (пол. Stefan Jaracz; 24 грудня 1883(18831224) Жуковиці Старі (біля м. Тарнів) — 11 серпня 1945, Отвоцьк) — польський театральний та кіноактор, письменник, публіцист; засновник і директор театру Атенеум у Варшаві.

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Закінчив початкову школу в Тарнові-Крижі а також гімназію в Яслі, після чого навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Пізніше виступав в театрах у Кракові, Познані, Лодзі, наприкінці у Варшаві. Спеціалізувався у творенні постатей «з народу». До пам'ятних його ролей належать між іншим Франьо в «Щасті Франя» Пежинського і «Джордж Дандін» Мольєра, Калібан в «Бурї» Шекспіра. Від ранньої юності дружив з Юліушем Остервою. Працювали спільно в краковському та познансьму театрах. Ділили також житло. Директор Остерви запросив його до комплексу Редути, а пізніше також Національного театру. Портрет С. Ярача, виконаний відомим митцем Ольгою Невською вважається одним з найкращих того часу.

    Співпраця з Ярачем неодноразово виявлалася клопітливим з огляду на алкогольну хворобу, про яку із сумом зізнався в останніх журналах із 1940-х років. Під час німецької окупації зв'язався з політично-військовою католицькою підземною організацією Євросоюз. Після виконання в березні 1941 вироку суду Підземної Польщі на Іго Симіє заарештований гестапо і 4 квітня 1941 вивезений до німецького концтабору Аушвіц—Біркенау. Став звільнений по численних інтервенціях 15 травня 1941 року.

    Помер від туберкульозу горла, який відкрився по його перебуванню в таборі. Похороний на алеї Заслужених на Повонзковському цвинтарі.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    • 1924 — Смерть за життя. Симфонія людства
    • 1928 — Переддень весни
    • 1929 — Понад снігами
    • 1934 — Молодий ліс
    • 1934 — Кохає, любить, поважає
    • 1936 — Його велике кохання

    Посилання

    [ред. | ред. код]

    https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/euro/266015 (рос.)

    Персоналії Це незавершена стаття про особу.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефан_Ярач