Сукіль (річка)
Су́кі́ль, давня назва Брязка[1] — річка в Україні, тече у межах Долинського району Івано-Франківської області та Стрийського району Львівської області. Ліва притока Свічі (сточище Дністра).
Довжина 67 км, площа басейну 276 км². Ширина річки 5—12 м, глибина — до 1,5 м. Швидкість течії від 50—60 м/хв до 30—50 м/хв. Похил річки 15 м/км. Береги невисокі, обривисті. Річище звивисте, у верхів'ї порожисте, трапляються водоспади; у пониззі дуже розгалужене, багато островів. Має паводковий режим, розливається під час сильних опадів. Замерзає наприкінці грудня — на початку січня, скресає до середини березня. Льодостав нестійкий.
Від витоків до міста Болехова Сукіль — типово гірська річка. Нижче Болехова має рівнинний характер.
Сукіль бере початок з джерел в Українських Карпатах на схилах хребта Зелем'янка, що у Сколівських Бескидах. Тече переважно на північний схід. Впадає до Свічі біля південної околиці села Подорожнього.
Праві:
Ліві:
- Кам'яний - струмок в Українських Карпатах (масив Сколівські Бескиди), в Долинському районі Івано-Франківської області. Довжина струмка 3,5 км. Починається на лісистому схилі гірського хребта, що тягнеться від долини Опору з північного заходу на південний схід по долині Сукелю (територія регіонального ландшафтного парку «Поляницький». Тече спочатку на північний схід, потім на південний схід, омиває гору Іваночкове (825 м.) і впадає в річку Сукіль в селі Поляниця[2][3][4].
- Березниця
Річка протікає через села: Сукіль, Козаківка, Буковець, Поляниця, Тисів, Лисовичі, Задеревач і Великі Дідушичі,Бубнище а також місто Болехів.
Існує легенда, за якою назва річки має тюркське походження та утворюється з двох коренів: «Су» — вода, «Кіль» — іде на нас.[5]
- Річка Бесарабка (права притока) в місці впадіння в Сукіль значно повноводніша (і довша) від нього. Подібна «несправедливість» спіткала праву притоку Дністра річку Стрий.
- У нижній околиці села Поляниця на річці є мальовничий Поляницький водоспад. Тут Сукіль спадає кількома широкими каскадами (перекатами) — свого роду сходами. На відстані 4 км від водоспаду розташовані знамениті Скелі Довбуша.
- Поблизу Поляниці на лівому березі Сукеля виявлено великі підземні печери природного походження.[6]
- ↑ Ивановичъ Ф. Записки школяра-путника относящіися до Галицкой Руси; Львовъ: Тип. Инст. Ставропигійского, С.-33
- ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 234 (Кам'яна № 28)
- ↑ Kamienna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 769. (пол.)
- ↑ Мапа Австрійської монархії з позначенням гірських вершин. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ З історії західної України. Архів оригіналу за 25 серпня 2008. Процитовано 19 листопада 2009.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. – 640 с. Стор.: 226
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 37. — (№ 464).
- Sukiel // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 558. (пол.)
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 539
- Поляницький водоспад- відео
