Сколівські Бескиди
| Сколівські Бескиди | ||||
 | ||||
|
49°12′00″ пн. ш. 23°12′36″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 23.21000000002777952° сх. д.Координати: 49°12′00″ пн. ш. 23°12′36″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 23.21000000002777952° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна Львівська область, Сколівський район, Турківський район (частково), Дрогобицький район (частково), Івано-Франківська область (частково) | |||
| Система | Східні Бескиди (Українські Карпати) | |||
| Тип | гірський масив | |||
| Висота | 1362,7 м (макс.) | |||
 Сколівські Бескиди на мапі Карпат (червоний колір - с2) | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
  Сколівські Бескиди Сколівські Бескиди (Україна) | ||||
 | ||||
 Сколівські Бескиди у Вікісховищі | ||||
Ско́лівські Бески́ди — гірський масив в Українських Карпатах, частина Східних Бескидів. Розташований у межиріччі Стрию — Опору — Мизунки, у межах Львівської та (частково) Івано-Франківської областей. З північного сходу масив межує з Передкарпаттям, з північного заходу — з Верхньодністровськими Бескидами, з південного заходу і півдня — зі Стрийсько-Сянською Верховиною та Верховинським Вододільним хребтом, з південного сходу — з Ґорґанами. Приблизно посередині Сколівських Бескидів розташоване місто Сколе (звідси й назва масиву).
Географія[ред. | ред. код]
Максимальна висота — 1362,7 (гора Маґура). Рельєф відбиває моноклінальні структури Скибового покриву, складені товщами крейдово-палеогенного флішу. Простежуються асиметричні паралельні хребти-«скиби» з вершинами Видноха, Парашка, Високий Верх, Магура тощо. Шість таких скиб чітко простежуються вздовж автошляху Львів — Мукачево (автошлях М 06) між селами Семигинів — Козьова. Це хребти Береговий, Орівський, Сколівський, Парашки, Зелем'янка і Рожанка. Сформувалися ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір'я. В сучасному лісовому покриві домінують вторинні смеречники, розширилися площі вторинних лук, на найвищих рівнях збереглися фрагменти корінних субальпійських лук. Річкові долини терасовані, днища переважно розорані. Район пішохідного, водного та лижного туризму.
У Сколівських Бескидах існує кілька природоохоронних територій, зокрема Національний природний парк «Сколівські Бескиди» та Поляницький регіональний парк, є також цікаві природні об'єкти: Скелі Довбуша (печерний комплекс), Мертве Озеро, водоспади Гуркало, Кам'янський, Підступи верхній, Крушельницький та інші.
Фототека[ред. | ред. код]
Сколівські Бескиди. Гірська дорога.
Сколівські Бескиди з Тисівця.
Ландшафт Сколівських Бескидів.
Сколівські Бескиди. Вигляд на Тухольку.
У весняному лісі
Весна, ранок у Сколівських Бескидах
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976.
Література[ред. | ред. код]
- Антропогенна трансформація орнітокомплексів Сколівських Бескидів : дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / Башта Андрій-Тарас Вікторович ; Інститут екології Карпат НАН України. - Л., 2000. - 241 арк.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Національного природного парку "Сколівські бескиди" Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.
- Національний природний парк "Сколівські бескиди" Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сколівські Бескиди
